Під час хрещення ісуса в Йордані присутня Свята Трійця – Бог Отець, Дух Святий і Син Божий. І звучать слова: “Це Син мій улюблений, якого я вподобав”. Крапка.
І дуже важливо це почути – там є крапка! Власне, і йде постійно боротьба за те, щоби в миті випробувань там, де є крапка, не поставити коми: ти улюблена Божа дитина за умови… Ось справжня боротьба, яка триває у нашому житті аж до смерті – щоби не втратити віри у те, що Бог завжди є нашим порятунком і ніколи не перестає нас любити.
Зауважмо, що коли Ісус потому йде у пустелю, то злий дух атакує Його найглибшу ідентичність – якщо ти справді Син Улюблений, то доведи це. Доведи, що люблячий Батько може любити тебе просто так. Диявол хоче з крапки зробити кому: Бог не може любити тебе лише тому, що тебе створив, ти мусиш це довести. І скільки би не доводив – завжди буде недостатньо.
Яке питання звучало у Едемському саду? Чи ваш Бог насправді такий добрий? Що сказав Бог Адамові і Єві? Маєте безліч дерев, з усіх можете їсти, лиш з одного не їжте, бо не хочу, щоби ви пізнали, що таке страждання, смерть, біль, самотність. А злий мовить натомість – чи дійсно вас любить Бог?
Під час Хрещення кожен з нас був занурений в Ісуса і почув ті самі слова. Що зробив з нами гріх? Гріх порушив нашу єдність із Богом. Людина стала недовірливою до Бога, гордовитою, почала сумніватись у Божій любові та підтримці. Бог із джерела життя став для людини ворогом. Тішить те, що історія святого Петра показує, що можеш давати Богові сотні причин, щоби Він перестав тебе любити, але нічим Його не переконаєш.
Злий намагається переконати нас, що Ісуса немає з нами, що Він нас залишив, що Він не є Богом. Боротьба із лукавим духом – це боротьба із переконаннями, що Бог тебе не любить, може залишити, що Бог не всемогутній. Особливо після вчиненого зла лукавий дух підсуває людині думки: Бог вже не любить тебе через те, що ти накоїв, Він не прийме тебе і навіть не повертайся до Нього.
Яке би сумʼятта не опанувало тебе, не дозволь собі сумніватися в тому, що Бог дотримає свого слова – любитиме тебе як свою улюблену дитину без огляду ні на що.
Після Йордану Іван Хреститель потрапляє до вʼязниці, де проходить свій іспит віри, навіть запитує Ісуса через посланців, чи є Ісус і справді Месією. На що Ісус каже, що благословенний той, хто в мене не засумнівається.
Ніколи не дозволь украсти в себе віри в те, що Бог незмірно більший, що слово зла – не останнє. Воскреслий Ісус – тут, поміж нас. Бо Господь не змінить свого ставлення і не відвернеться від даних обіцянок своїй любій дитині.
Підготувала Тетяна Трачук
