«Радуйся, бо Ти світло зродила пречудне;
Радуйся, бо Ти не виявила нікому, як це сталося;
Радуйся, бо Ти пізнання мудреців перевищуєш;
Радуйся, бо Ти розум вірних просвічуєш».
Ми щоденно величаємо Пречисту Діву, називаючи Її «Богородицею і Матір’ю світла» (9 пісня Канону Утрені). «Світлом пречудним», Яке Богородиця привела у світ, є сам Воплочений Божий Син, – «Світло від Світла, Бог істинний від Бога істинного» (Символ віри).
Ісус Христос в Св. Письмі часто представлений як Світло. Вже обітниця народження Месії описана в пророцтві Ісаї як дар світла, яке сходить над людством, зануреним у темряву гріха і смерти: «Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло» (Іс. 9, 1; пор. Мт. 4, 16). У Воплоченні Христа здійснюється ця обітниця, як сказано в Євангелії від Йоана: «Справжнє то було світло – те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ» (Йо. 1, 9).
Відтак вже сам Ісус на багатьох сторінках Євангелія говорить про себе як про світло: «Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йо. 8, 12); «І поки я у світі – я світло світу» (Йо. 9, 5); «Я – світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві» (Йо. 12, 46).
Через своє єднання з Господом у Воплоченні Сина Божого Богородиця стала джерелом Світла для світу. У Ній першій здійснилося те, що Господь заповідатиме своїм учням у Нагірній проповіді: «Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт. 5, 14-16).
У Таїнстві Хрещення Отець Небесний запалив і у нашому серці Своє предвічне світло, зробивши нас причасниками божественної благодаті, що її щедро зілляв на нас через Христа Ісуса у Святому Дусі. Це світло робить нас здатними бачити дійсність з Божої перспективи, саме тому Таїнство Хрещення від самих початків ще називалося Просвіщенням, а вірних християн називали просвіченими. Це Боже світло урухомлює у нас рівно ж паростки нового євангельського життя, яке проявляється у поведінці кожного справді віруючого християнина.
На цьому полягає наше життєве покликання і завдання, яке ми отримали в день Хрещення. Невипадково Чин Хрещення завершується передачею новоохрещеній дитині свічки, запаленої в церкві від престолу, та такими напутніми словами служителя Таїнства: «Прийми оцю горіючу свічку і старайся в усьому житті твоєму просвічуватися світлом віри і добрих діл, щоб, коли прийде Господь, ти міг (могла) світло вийти назустріч йому зі всіма святими і ввійти беззаборонне у чертог небесної слави його і царювати з ним у безконечні віки».
Богородиця, «зродивши світло пречудне», святістю свого життя стала ясним світильником і джерелом світла, а тому вказує іншим людям шлях до Бога, «просвічує розум вірних». Нехай Вона просвітить і наш розум, серце та душу, і допоможе нам жити як діти Світла та удостоїть нас з’єднатися на віки з нашим Господом, «невечірнім Світлом»!
