11-та Заповідь? Яка була найперша Заповідь? Для чого взагалі Заповіді Божі?

Читай також

  • Як молитися на ВЕРВИЦІ? Дуже детальний відеоурок
  • Перешкоди, щоб зустрітися з Ісусом
  • «Рятуйте пригнобленого з руки гнобителя» (Єр. 22, 3). Послання Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо війни та справедливого миру в контексті нових ідеологій
        • 11-та Заповідь? Яка була найперша Заповідь? Для чого взагалі Заповіді Божі?

          Яка заповідь була найперша в історії людства? Нащо взагалі ті заповіді? Що то за 11-та заповідь? Що ми знаємо про заповіді? Про це — у відео отця Андрія Максимовича на каналі АМВОН.

          Точно всі чули що Божих Заповідей є 10. Знаємо, що це ― закони, які Бог дає Мойсею на горі Синай. А також те, що їх треба дотримуватися. Так, це все правильно, та не одноразово чув такі думки  ― нащо мені ходити до храму і виконувати ті закони, чому мене має щось обмежувати?

          Навіщо нам заповіді й чи вони взагалі актуальні? зараз говоритимемо в ключі 10 Божих заповідей про 11-ту розповім пізніше тому

          Отож, для багатьох закони Божі здаються певним обмеженням. Може виглядати, ніби Бог хоче, щоб ми не до кінця насолоджувалися життям. Хтось запитає, чому я не можу жити статево без шлюбу? Хтось скаже, чому я не можу взяти те, що хочу в магазині й не оплатити. А хтось інший скаже, чому я не можу вбити дитину у своєму лоні, я ж мама і можу це вирішити, бо це — моя дитина, а мені зараз не підходить?

          Сучасний світ часто пропонує молодій людині таке гасло — «живи, як хочу або роби, що хочеш, доки молодий!».

          Чи треба спробувати все в цьому житті? Такий егоцентризм не приводить ні до чого доброго. Апостол Павло каже такі слова: «все мені можна, та не все корисне, все мені можна,  та не дам нічому заволодіти надо мною…»

          Запитайте мене, ти хочеш, щоб усі ми були нещасні?  Ні! І Бог цього не хоче.  Єдине, чого Для нас хоче Бог — це справжнього щастя. Саме для цього Бог дає ці заповіді, які не обмежують, а направляють усіх до щасливого життя. Наведу простий приклад: припустимо, що я спішу на роботу дорогою загоряється червоне світло світлофора. З одного боку це світло мене обмежує і не дає швидше приїхати до місця призначення. Але, що буде, якщо я порушу цей закон? Комусь пощастить і нічого не буде, хтось — отримає штраф, а хтось може наїхати на пішохода чи створити автокатастрофу, де травмуються чи навіть загинуть люди. Про цей людиноцентризм я і говорю. Так само і працюють Заповіді.

          Шануй батьків, не вбивай, не зраджуй, не кради, не бреши й так далі. Ці заповіді діляться на ще дрібніші складові, бо не кради не стосується лише навмисної крадіжки, а також, коли ми нищимо чужі речі. Задумайтесь на секунду, порушуючи будь-яку із цих заповідей, ми робимо здається для себе щось добре, але автоматично це шкодить нам чи ближнім. Тому Ісус об’єднав ці заповіді в одну і сказав — «люби ближнього твого, як себе самого. Бог хоче, щоб ми дбали про ближнього, як про самого себе.

          Не обмовляй, не кради, не пожадай, не шкодь, не підіймай руки, не насилуй… Може, це тобі принесе на якусь мить щастя, та паралельно буде шкодити тобі чи комусь іншому. Щодо перших трьох заповідей ― вони про любов до Бога. Бог просить не шукати собі інших божків. не вдаватись до ворожіння, не вірити в гороскопи, не одягати червоної нитки на щастя. Ми мусимо визначитися ― віримо в Бога чи підкову. «Не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського», ― каже апостол Павло в посланні до коринтян. Також Бог просить у цих заповідях не взивати на марно ім’я Боже. Що часто можемо почути у своєму лексиконі ― це певна неповага до Святого імені.

          І третє, про святкування свят. Думаю, тут все зрозуміло. Бог резервує для себе лише три заповіді, а інші дає, щоб убезпечити нас пробувати збудувати справедливий і хоч трохи щасливий світ на землі в цьому моменті.

          Та, яка заповідь була найпершою в історії людства? Їх, як ми знаємо, було досить багато. Та першу заповідь важливо згадати. Те, як вона безпосередньо пов’язана з 11-ю заповіддю

          Цю заповідь ми знаходимо на перших сторінках Біблії. Бог створює людину і відразу дає їй таку заповідь ― з усякого дерева в саду їстимеш з дерева пізнання добра і зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно, вмреш». Бог хоче вберегти людину, хоче її захистити, тому дає цю заповідь ― не їсти, бо прийде смерть. Напевно, хтось запитає, чому Бог створив таке дерево, чому не поставив охорону, чи не обгородив його колючим дротом, напругою? Відповідь на це питання ― любов. Бог так сильно нас любить, що дає право вибору навіть допускає наші помилки. Бог не прагне збудувати світ на тоталітаризмі, чи зробити людину маріонеткою у своїх руках. Бог хоче, щоб людина сама обирала, але підказує, що обрати, щоб бути по-справжньому щасливим. Богові не байдуже. Він співпереживає разом із нами. Це бачимо навіть у його приході.

          11 заповідь є новою. Її не приймає Мойсей на горі Синай. Її приносить сам Бог у цей світ через свого сина Ісуса Христа Ця заповідь є повною протилежністю першої заповіді. Як у першій заповіді Бог забороняє їсти, а ця нова заповідь навпаки каже їсти. Це заповідь про споживання Євхаристії ― Тіла і Крові Ісуса Христа, яку він нам залишає під видами хліба і вина. «Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним і я воскрешу його останнього дня».

          Чуєте, Ісус не пропонує, він каже так, ніби, немає іншого виходу здобути Вічність. Це звучить, як заповідь. Він не каже робити це раз в рік, чи дивитись на хліб і вино. Ісус каже їсти, споживати. Він відкриває, що є Його Тілом і Кров’ю у Тайній вечері, називається Новим завітом, кров’ю Нового завіту, нової обіцянки Бога до людей. Навіть після свого Воскресіння перше, що Ісус робить ― ламає хліб своїми учнями в Емаусі, по чому вони Його впізнають.

          Також бачимо, що пізніше учні та послідовники не сприймають Євхаристію, як якусь додаткову опцію, а щось важливе, що вони проводять щоденно. Та це не означає, що ми можемо собі будь-коли приймати Тіло і Кров Христові й це може робити будь-хто в будь-який час. Апостол Павло підкреслює це, коли пригадує про встановлення Тайни Євхаристії й додає, що «хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за Тіло і Кров господню. Хай, отже кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу. Бо той хто їсть і п’є не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п’є». Ми маємо практично щоденно нагоду причащатися так, як це робили перші християни. Та чи ми достойно це робимо ― це питання до кожного з нас. У нас є прекрасна можливість сповідатися, де Господь прощає гріхи через священника.

          Католицька церква каже про прийняття тіла і крові Христа ― «той хто хоче прийняти Христа у Євхаристійному причасті, повинен бути в стані благодаті. Якщо людина свідома, що вчинила смертельний гріх, вона не повинна приступати до Євхаристії, не отримавши попередньо відпущення гріхів у таїнстві Покаяння».

          Також, щоб належно приготуватись до прийняття цього Таїнства, вірні повинні дотримуватися посту, приписаного своєю церквою, тобто щонайменше одну годину перед Святим Причастям. Вода і ліки перед Святим Причастям не порушують посту. Це також про пошану до Святих Тайн.

          Чи можна причащатися щоденно? Чи треба сповідатись перед кожним прийняттям Святих Тайн? Про ці та інші питання ми окремо ще поговоримо детальніше.

          Приймати причастя ― це не опція для дітей чи бабусь у храмі, це для всіх, хто хоче отримати життя вічне. Це також заповідь та завіт Бога до людини. Ми маємо причащатися ― про це нам говорить Ісус.

          На завершення наведу слова двох святих, які так кажуть про причастя: «якщо це хліб щоденний, чому ви приймаєте його раз на рік? Беріть щодня те, що дає вам щоденну користь. Живіть, так щоб ви могли гідно отримувати його щодня. Той, хто не заслуговує споживати Євхаристію щодня, не заслуговує на те, щоб отримувати її раз на рік». Це слова Амвросія Медіоланського. А святий Франциск Асизький каже так: «Господь усього всесвіту Бог і Син Божий упокорився у формі маленького шматка хліба для нашого спасіння. Тож не нехтуймо цією заповіддю, яка веде нас до спасіння, бо як від споживання забороненого плоду людина вмерла, так від споживання нового плоду з хресного дерева життя ми отримуємо життя вічне».

          Підготувала Наталія Павлишин

           

          Читай також

        • Як молитися на ВЕРВИЦІ? Дуже детальний відеоурок
        • Перешкоди, щоб зустрітися з Ісусом
        • «Рятуйте пригнобленого з руки гнобителя» (Єр. 22, 3). Послання Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо війни та справедливого миру в контексті нових ідеологій
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 5 / 5. Vote count: 3

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"