"Як Ти це робиш?- запитала я у Богородиці". Свідчення

Різдво.

Мені не спиться, бо ангели в душі співають)

Порпаючись між старими знимками, надибала ось цю і жаром мене обсипало... Мушу Вам розповісти, що трапилося зі мною 4 лютого 2018 року біля стіп Чорної Мадонни.

Чому Чорна? Спеціалісти покликаються на Пісню Пісень, де Наречена каже - Nigra sum! - Чорна я! - (ой чорна я си чорна))

Так от, на знимці видно, що між мною і скульптурою є куленепробивне скло і лише дерев"яна рука, що тримає Земну кулю є доступна для дотиків і поцілунків, бо виступає з вирізаного у склі отвору.

Щоб підійти до Богородиці, треба стати колінами на сходинку.

Я підходила, зосередившись на проханні моєї близької подруги - молитися в її намірі до Мадонни Монтсеррат. Коли я торкнулася чолом руки....вона раптом різко опустилася вниз... шарнір? якийсь фокус чи може я щось пошкодила???... та ні... відкриваю очі - рука на місці. Знову торкаюся чолом... і ПРОВАЛЮЮСЯ кудись... у якийсь простір... руки вже нема... і я лечу-падаю кудись, але без страху, політ дуже лоскітно-приємний...якась мить... ще раз відкриваю очі - я повернулася, все на місці. У мене появляється непереборне бажання знову пірнути в руку, навіть вже не конче повертатися. Торкаюся чолом руки. Все зникає. Я знову лечу. Може, мені снилося, але я бачила міліарди зірок, якісь небесні тіла... я не можу передати людськими словами, що я бачила і що відчувала в ту благословенну м и т ь...

- Як Ти це робиш?- запитала я у Богородиці... у відповідь - легенький смішок... як подув вітру... як тисячі дзвіночків...

Я відкрила очі.

За мною - черга прочан, які чемно чекають, коли я закінчу молитися. Коло мене - Михайло. Каже дослівно таке: "серденько, ти тут вже пів години, може підемо?"

Я встаю, як на крилах. Відчуття безмежного щастя і... ситості. Пам"ятаєте, як учні дивувалися, що Христос після зустрічі з самарянкою не хоче їсти? От і в мене було відчуття Неземного Бенкету...

Я почувала себе такою... благословенною чи що? такою любленою, такою вибраною...

Ти - Чадо моє возлюблене! - ці слова Святого Письма стосуються усіх нас...

Джерело: Іванка ДИМИД