Ісус пропонує закинути на глибінь! Та чи я готовий?

Але Ісус пропонує закинути на глибінь!

Не все ще втрачено...

Варто відважитись змінити життя і «сісти в човен».

У нинішньому Євангелії (Лк. 5,1-11) стільки багато символів...

І озеро, і рибалка, і човен, (Чи то навіть два човни. Ісус сів у човен Петра.), і сіті, і глибінь, і риба, і нічна риболовля, і ...

Цей євангельський епізод ставить багато запитань:

У якій я мережі? В чиїх я сітях? Чи дозволяю «захопити» себе Ісусом...

Чи помагаю йому «рибалити»?

⠀

👉 СІТІ

Може, я полощу сіті?

Можливо, я зневірився у своїх силах, у своїх безрезультатних стараннях, у своїх щоденних намаганнях і хочу все це залишити?!

Бо те, що я вмів робити до цієї ночі, мені вже більше не вдається? Моя професія, яка забезпечувала проживання мене і моєї сім‘ї безрезультатна?

Можна лише уявити розпач апостолів, які мали б прийти додому після важкої рибальскої ночі з порожніми руками... А їхні діти хотіли їсти. І як їм дивитись в очі?

Цей розпач часто притаманний нам... І ми починаємо «полоскати сіті»...

Але, може, все ж таки варто спробувати ще раз?

⠀

👉ГЛИБІНЬ

Чи готовий я закинути сіті «на глибінь»?

Пропозиція Ісуса могла видатись тим рибакам щонайменше «саркастичною»...

Ну, яка рибалка, коли сонце світить?

Але Ісус пропонує закинути на глибінь!

Може, і нам варто зійти до глибин нашого серця... Віднайти себе справжніх! Віднайти глибинні причини і мотиваціії? Щоб витягнути зі середини всю правду про нас самих...

Ми дуже часто дієм «косметично»... А копнути глибше, закинути на глибину, боїмося...

Але там риба, там правда, там є Той ІСУС ― у глибині наших сердець, де криється правда про те, хто ми!

⠀

👉 «ОКУНЬ?»

А чи маємо ми відвагу лишити все і піти за Ним?

Чи готові ми до РАДИКАЛЬНИХ змін?

Чи можемо почати жити по-іншому? Скільки разів ми вже витягали рибу?! Скільки разів ми вже досвідчували Його дію в нашому житті?... Але чомусь і надалі робимо ті самі помилки, боїмося зміни, тримаємося за старе, не маємо відваги кинути все, «плюнути на все», і піти за Ним...

⠀

НУ ЧОГО ТАК МАЄ БУТИ?

Отець Роман ДЕМУШ