Справжня велич - в любові Бога і в покорі

В Щоденнику сестри Фаустини є чимало цікавих історій які траплялися з нею...

Ось одна з них:Одного разу, описує сестра цей приклад (Щ. 424), коли вона вже спала, її розбудило дитя (Фаустина не вказує хто то точно був, але напевно це було Дитя Ісус). І сказало їй такі слова: Дивись у небо: ці зорі - це душі вірних християн, а місяць - це чернечі душі. Бачиш, яка велика різниця між сяйвом місяця і зірок, так у небі є велика різниця між чернечою душею і душею вірного християнина. - І продовжувало далі: Справжня велич - в любові Бога і в покорі.

Чого ж вчить нас цей приклад... відповідь в останньому реченні і в заголовку допису.

Не залежить направду ким ти є на небі: зіркою чи місяцем, але чи маєш ЛЮБОВ до Бога і ПОКОРУ - в цьому справжня велич.Якось сказала одного разу свята Тереза з Авіли: "Я не засмучуся якщо в небі хтось буде мати більшу славу ніж я, але не переживу того - якщо хтось любитиме Бога більше ніж я". Час земного життя - час здобування і зростання в любові, тож берімся до справи, якщо ще досі цього не почали...

Отець Назарій ЛАНЬКО