Чи задумувались ви над тим, що серед багатотисячного запасу слів є такі, без яких не можна обійтися щодня? І це не зовсім назви якихось звичних предметів або дій. Ні, це ті слова, які будують нас і наші стосунки зі світом. Ми пропонуємо Вам декілька важливих слів, які здатні змінити життя на краще.
Дякую. Так, звісно, день, під час якого ви жодного разу не промовите це слово, не стане одразу втраченим, однак як багато можна здобути завдяки такій нехитрій комбінації звуків. Коли ми дякуємо, то виявляємо свою любов, повагу, пошану до когось. Наскільки ж дієвіше це працює, коли дякуємо не тільки за добрі справи, але й за щось негативне – образу, гнів. Спробуйте: до прикладу, подякуйте в громадському транспорті комусь, хто з усієї сили штовхнув вас, зробив якесь безпідставне зауваження тощо. Мабуть, результати експерименту будуть цікаві. Наше “дякую” здатне будувати мости над найбільш небезпечними прірвами. Не забуваймо про це!
Пробач. Всі ми тією чи іншою мірою егоїсти. Однак слово “пробач” – це своєрідний індикатор себелюбства, воно патрулює нашу людяність. Як часто ми здатні визнавати свої помилки? А від цього справді дуже залежить наше життя. Бо помилятися людині властиво, однак не визнавати помилок і не виправляти їх – це не надто добрий шлях. Щоб навчитися частіше, коли це потрібно, просити вибачення, слід навчитись пробачати собі. Сьогодні я пробачаю собі всі свої провини і недоліки, вчуся сприймати себе таким, як є, тому й визнавати “огріхи” мені стає легше, простіше стає перед іншими сказати: “пробач, друже, тут я затупив”.
Люблю. І не тільки маму, тата, коханих, близьких, знайомих. Щоранку це слово спершу скажіть Богові під час молитви. “Я люблю тебе, Боже” – я приймаю усе це життя з його часто абсурдними подіями, бо вірю, що Ти знаєш, як краще. Я люблю себе, бо я – Твій образ і Твоя подоба. Якщо саме так розпочинати свій день, то дивним чином усе якось наче стає на свої місця. Бо хіба для “люблю” є щось неможливе?
Можу. Про “магічну” силу цього слова пишуть бестселери. Але насправді магія – в кожному слові. А ще точніше – не магія, а Божий дар для людини. Бо лише людині Господь дав мову як своєрідний інструмент – Адамові було доручено називати звірів, щоб “уприсутнювати” їх і “панувати” над ними. Можу – це слово для того, щоб запрацював механізм сили духу кожного з нас. Завдяки цьому слову здійснювались найбільш неймовірні вчинки в історії. З того моменту, коли “можу” – Бог і світ починає вірити у мене. Хіба не варто повторювати це собі щодня?
Вірю. Вірю в Божу могутність, вірю в себе, вірю в людяність, вірю в правду, вірю в добро у кожному на цій планеті. Чи варто повторювати вкотре, наскільки багато важить це слово? “Дасться вам за вашою вірою” – цими Ісусовими словами можна пояснити будь-який феномен. Якщо я не вірю в те, що Бог справді існує, то і не помічаю вперто, як Він діє. Однак це зовсім не означає, що Він не вірить у мене. Чи готові ви впустити у своє життя карколомні зміни, повіривши в них?
Підготувала Тетяна Трачук
