Ми живемо в неспокійний час. Ідеали руйнуються, а майбутнє — лякає. З кожним роком людство стає освіченіше, але, всупереч очікуванням, від цього життя не стає ані краще, ані спокійніше. Світ здригається від нескінченних воєн і людських страждань. Знищуються, одна за одною підстави нашого буття. Все, крім надії, яку пропонує нам Ісус Христос. Він нагадує нам про те, як важливо знайти мир із Богом, і робить таке примирення можливим.
Бог любить нас і хоче, щоб ми знали Його
Чим Бог довів Свою любов до нас?
„Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним“. (Йо. 3:16).
Що таке вічне життя?
„А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого – Ісуса Христа.“ (Йо. 17: 3).
Чому більшість людей не знає Бога?
Ми обрали свій власний шлях — життя без Бога.
У цьому винен кожен.
Ми вважаємо за краще жити за своїми законами, в не так, як завгодно Господеві. Тож або відкрито не покоряємося Богу, або просто не звертаємо на Нього уваги. Таку життєву позицію Біблія називає „гріхом“. І ми всі перебуваємо в однаковому становищі
„Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої“ (Рим. 3:23).
Бог святий, а ми — грішні, тому нас розділяє величезна прірва. Ніякі спроби заповнити порожнечу в душі роботою, стосунками з людьми, грошима, спортом або релігією не можуть увінчатися успіхом, оскільки причина проблеми — наш відхід від Бог — залишається без належної уваги.
Чи є рішення проблеми гріха?
Пожертвувавши заради нас Своїм життям, Ісус відкрив нам шлях до спілкування з Богом.
„Ісус до нього: «Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене.“ (Йо. 14: 6).
Він може примирити нас із Богом
„І вас самих, що колись були Богові чужі й вороги йому думкою та лихими вчинками, — тепер він примирив на смертнім його тілі, щоб вас зробити святими, без плями та бездоганними перед собою.“ (Кол. 1: 21,22).
Ісус Христос має владу над смертю
„Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з’являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство. (Діян. 1: 3).
Ісус прийняв на Себе покарання за наш гріх, віддавши Своє життя на хресті. Воскреснувши із мертвих, Він позбавив гріх смертоносної сили. І запросив нас повернутися до Бога, звільнитися від влади гріха.
Чи цього достатньо для вирішення нашої проблеми?
Щоб пізнати Бога і почати спілкування з Ним, необхідно прийняти Христа, прийняти Бога
„Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які а ім’я його вірують“ (Ін. 1:12).
Прийняти Бога — це:
- визнати перед Всевишнім свою провину за те, що відвернулися від Нього;
- повірити в те, що Бог пробачить нам егоцентризм, бо Христос вже заплатив за наш гріх Своєю смертю.
„Бо ви спасенні благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися.“ (Еф. 2: 8-9);
- прийняти рішення слідувати за Христом і визнати Його своїм Господом.
Ісус Христос пояснює, як це відбувається, на такому прикладі:
„От, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною.“ (Одкр. 3:20).
Людина, яка довірила управління своїм життям Христові йде за Ним, черпаючи сили у Бога.
Головним пріоритетом для людини стає вірне слідування за Христом. Її життя поступово набуває цілісності, щоразу краще відповідаючи Божому задуму.
Недостатньо просто знати або відчувати, що це правда. Нам потрібно зробити свій вибір.
Головне — прийняти Христа вірою.
Молитва — це розмова з Богом і Він бажає спілкування з нами. Найперше ця розмова мала б звучати приблизно так:
„Господи Ісусе, я потребую Тебе. Дякую Тобі за смерть на хресті за мої гріхи. Я відкриваю двері мого життя і приймаю Тебе як мого Спасителя і Господа. Дякую Тобі за прощення моїх гріхів і за дар вічного життя. Візьми моє життя в Свої руки. Зроби з мене таку людину, якою хочеш мене бачити. Дякую Тобі, Великий Боже в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Амінь“.
Якщо щиро і з вірою помолилися цю молитвою, то Христос увійде у ваше серце, як і обіцяв.
Переклад Наталії ПАВЛИШИН
