Вона — ідеальна… Тільки не це!

Читай також

  • Чого найбільше потребує дружина військового
  • Як бути гідним чоловіком, наслідуючи Вооза
  • Як бути гідною дружиною, наслідуючи особливий приклад Рут
        • Вона — ідеальна… Тільки не це!

          П’ять років тому я стояв у погано освітленій каплиці біля вівтаря і чекав свою кохану, яка в білій сукні повинна була підійти до мене, стати поруч і залишитися зі мною на все життя. Немає в світі іншої людини, яка  приносить мені стільки сенсу, радості, сміху, як вона. Через неї я бачу, наскільки благословенне, щасливе, радісне, хоча інколи й нестерпне і важке, є моє життя.

          Мені дуже подобається шлюб із моєю дружиною. Вона мені дуже підходить, і я часто дякую Богові, що Він привів у моє життя саме цю жінку.

          Та тим не менше, шлюб — це дуже важка справа. Іноді нестерпно важка. Труднощі в шлюбі рано чи пізно стомлюють навіть найбільш підготовлених до сімейного життя людей.

          І ми розчаровуємося.

          Є слово, яким можна приписати відповідальність за всі ці розчарування.

          Єдина / єдиний?

          Я вже й не порахую, скільки разів я чув це слово. Воно давно перетворилося на кліше, але наше суспільство продовжує його „споживати“, як олів’є на Новий рік. Нас обдурили.

          Ми не просто теоретично взяли ідею до відома. Ми всім серцем повірили в ідеал. Тобто в ідеальну людину: єдину / єдиного.

          Якщо ви повірили в цей ідеал, це слово свідомо прирекло ваш шлюб на провал.

          Всі, кого знаю, навіть я сам, не раз говорили це слово ще до того, як зустріти свою наречену: „Мені здається, вона і є саме та! Єдина для мене“.

          „Єдина“ — це означає, що ця людина досконало підходить мене за всіма параметрами. Але що робити через п’ять років і після народжених двох дітей, коли дружина вже не така, як раніше?

           Необґрунтовані очікування

          Слова несуть в собі силу. Ми можемо так сформулювати пропозицію, що навіть найкращі справи будуть здаватися найгіршими гріхами. І риторика про „єдину людину“ — випадок з тієї ж категорії.

          Назвати когось „єдиним“ — це ж так романтично, але між рядків швидше за все захований такий сенс: „У мене з цією дівчиною стільки спільного, що навряд чи вона коли-небудь створить мені незручності, буде випробовувати моє терпіння або змусить мене змінюватися“.

          Цілком можливо, такий самообман переконав, що ми ніколи не будемо сперечатися і сваритися. А якщо і посперечаємось, то це буде наймиліша суперечка.

          Коли я був юний, одна знайома спробувала пояснити мені що означає „єдина“: „Коли ти зустрінеш дівчину, яку полюбиш настільки, що не захочеш у ній нічого змінювати, можеш бути впевнений, що вона — та сама Єдина, з якої тобі судилося провести решту життя“.

          Моїй дружині, моїй найкращій подрузі, яка любить мене більше за всіх на світі, не важко за 30 секунд сформулювати список речей, які вона із задоволенням поміняла б у мені.

          У цьому світі немає жодної людини, здатної задовольнити всі наші очікування, тому що ми всі — грішники з неправильними очікуваннями, одружені з грішниками, які рано чи пізно підведуть нас.

          Вона вас розчарує, якщо вже цього не сталося

          Християнське життя складається зі щоденних смертей і воскресінь. „ Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе“ (Йоана 12:24).

          Нам подобається вірити в ідеальну „єдину“ людини, тому що ми дуже хочемо уникнути розчарувань через незадоволені очікування.

          Але Бог використовує розчарування в якості милостивого реаніматора наших холодних сердець. Немає нічого болючішого і водночас цілющішого для наших душ ліків, ніж розчарування.

          Бог дарував вам супутника життя, щоб і в радості, і в горі перетворювати вас у Свою подобу.

          Будьте тим, „єдиним“

          Ні, ви не отримали „не ту“ людину. Хоча й відкидаю кліше про „єдину“, та повністю впевнений у Бозі, який тримає нас у Своїй руці і послав нам того, кого призначив ще до початку днів.

          Якщо раптом ви починаєте стогнати під вагою незадоволених очікувань від вашого шлюбу, я закликаю вас зробити ось що:

          Згадайте, як три, п’ять, десять років ви говорили „згоден“, якою людиною ви були тоді? Що ви відчували? Подякуйте Богу за всі ознаки того, що він або вона — це прояв Божої прихильності до вас.

          Будьте тим, про кого ваша дружина або ваш чоловік мріяли. Замість обтяжувати чоловіка або дружину вашими власними невиправданими очікуваннями, намагайтеся стати смиренним слугою, який піклується про очікування дружини, а не про власні.

          Заспокойтеся, тільки Ісус ніколи не розчарує. „Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме“ (Псалми 26:10).

           

          Переклад і адаптація Наталії ПАВЛИШИН

           

           

          Читай також

        • Чого найбільше потребує дружина військового
        • Як бути гідним чоловіком, наслідуючи Вооза
        • Як бути гідною дружиною, наслідуючи особливий приклад Рут
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"