Ліза і Вільям були вражені, переглянувши кадри із прихованої камери, на яких працівниця абортивної клініки розповідає, що робиться із дітьми під час аборту. І почали шукати шляху, як можна би було допомогти бодай одній дитині.
Пара наштовхнулась на фото ще одної пари Ніколь та Кевіна, які під сильним враженням від того ж відео пішли з плакатом під стіни клініки, де робили аборти. На плакаті було написано: “Бог любить тебе і твою дитину. Підійди і порозмовляй з нами”.
Ліза і Вільям вирішили діяти за зразком. І хоча мали уже свою дворічну доньку, вирішили, що готові полюбити нову людинку. Зголосились до бази родин, які готові всиновити дитину, пройшли потрібні процедури і офіційно могли бути названими батьками.
Сім наступних місяців пара бодай раз в тижень приходила під вікна клініки. Мали завжди зі собою плакат “Бог любить тебе і твою дитину. Ми приймемо твою дитину”. Часто брали зі собою свою донечку, щоби легше було достукатись до сердець жінок.
Зрештою, цей день настав. Одного разу жінка, яка йшла до клініки, зупинилась, щоби поділитись своєю історією. Вона розповіла, що дуже боїться і не хоче робити аборту, але рідні наполягають, а вона не бачить іншого виходу.
“Ми шукали її, а вона шукала нас. Це було чітко сплановано Богом” – каже Вільям. Після розмови жінка вирішила, що народить дитя і віддасть його подружжю. Жінка не мала можливостей виховати дитину, але її життя вважала великим дарунком. “Дяка Богові за відвагу цієї жінки” – говорить Вільям.
За кілька місяців на світ з’явилась маленька Сесилія. Вільям і Ліза одразу ж неймовірно полюбили її і навіть не хотіли думати, як могло би скластися життя крихітки, якби вони не прийшли того дня до клініки.
Те, що зробили, подружжя вважає зрозумілим виявом своєї християнської позиції.
“Ми були глибоко вражені, коли читали про перших християн, які героїчно рятували немовлят, вбивство яких було узаконене у Римській імперії. Небажану дитину просто залишали за мурами міста на вірну смерть. Християни прислухались до дитячого плачу, забирали дітей і виховували їх як своїх. Опіка над сиротами – безумовний обов’язок християнина”.
Переклад Тетяни Трачук