Що Біблія насправді говорить про секс?

З Біблії ми дізнаємося, що секс є ідеєю Бога і його планом для чоловіка і жінки від самого початку, тобто від моменту їх створення. Він його створив для людей.

Біблія розглядає різні прояви людського життя, включаючи любов до чоловіка і жінки і їх еротичне захоплення один одним. Дехто, напевно, думає, що Адам і Єва живуть як натуристи в Едемському саду, але тоді вони були подібними до дітей, які можуть купатися разом і не відчувати будь-яких рухів тілесної природи, а тому невинні і абсолютно не знають що таке статева відмінність.

Тільки віроломний змій, закликаючи їх з’їсти заборонений плід з Дерева Пізнання, відкрив їм очі на те, що таке секс. Іншими словами, змій-спокусник  був першим секс-просвітителем і вихователем. Така думка існує давно. Християни навчали, що секс — це гріх, те, за який повинно бути соромно, і люди, які практикують це, є грішниками. Іноді пояснювалося, що секс з’явився як необхідне зло, тому що люди якось повинні були розмножуватися після падіння і вигнання з раю.

Звичайно, цей погляд на ці питання не відповідає дійсності і не сумісний з біблійним вченням, тому що з Біблії ми дізнаємося, що секс є ідеєю Бога і його задумом для чоловіка і жінки від самого початку, тобто від моменту їх створення. Він його винайшов, спланував і розробив для людей. Творець створив нас так, щоб ми доповнювали один одного, тобто, щоб ми підходили (вибачте за це формулювання), як ключ і замок. Я знаю, що ця асоціація може здатися занадто легковажною для деяких людей, але насправді ми доповнюємо один одного, як в психологічній, так і в фізичній сфері; анатомія чоловіків і жінок підходить таким чином, що дозволяє їм фізично єднатися.

Будьте плідними і розмножуйтеся

Шлюбне співжиття має в Біблії Боже схвалення до такої міри, що перша заповідь, яку люди одержали від Бога відразу після створення (ще до падіння), була: „Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю“ (Буття 1:28). Коли Бог створив першу людську пару, він благословив їхній процес відтворення, який зрештою пов’язаний із сексом! Можна сказати, що сімейний секс у випадку людини був освячений.

На жаль, гріх перших людей і успадкований нами первородний гріх призвели, серед іншого, до деградації сексуальної сфери „А жінці сказав: “Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою”“ (Буття 3:16).

Початкове значення сексу і його краси було спотворено спокусою ставитися до іншої людини лише як до інструменту. Сексуальна привабливість, яку ми знаємо сьогодні, страждає (як і вся наша природа) забрудненням первородного гріха, і ми повинні контролювати за допомогою кордонів, які встановив Бог. Зокрема про те, що Він затверджує статевий акт тільки між чоловіком і жінкою, з’єднаних шлюбом.

Для чого Бог створив оргазм

Виконання першої Божої заповіді полягало в тому, щоб забезпечити людей (за волею Божою) великим задоволенням. Біблія навіть запрошує подружжя до частого сексу! У Книзі Проповідника ми читаємо, наприклад:

„Живи собі весело з жінкою, що її любиш, усі дні життя марноти твоєї, яку Господь дав тобі під сонцем, бо всі дні марноти твоєї — це твоя частка в житті й у твоїй праці, якою трудишся під сонцем“ (Проповідника 9, 9).

І св. Павло порадив:

„Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка – чоловікові. Жінка не має влади над своїм тілом, лише — чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише — жінка. Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю“ (1 Корінтян 7: 3-5).

Є ще чіткіші стимули для подружжя насолоджуватися Божим даром сексуальності. У Книзі Приповідок можна знайти, наприклад, такі слова:

„Нехай живець твій буде благословенний, втішайся дружиною твоєї юности. Премила лань! Люба сарна! Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, у любощах її стало кохайся! Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою, до грудей сторонньої горнутись?“ (Приповідки 5, 18-20).

Цей фрагмент показує, що секс також є джерелом задоволення і радості для подружжя. Бог створив людей як сексуальні протилежності і задум полягав у тому, що шлюб буде для них не тільки місцем народження, а й контекстом їх еротичного блаженства.

Саме Бог зробив нас здатними відчути фізичний екстаз у сексуальному об’єднанні, і він створив для нас оргазм. Той факт, що ми можемо відчути таке інтенсивне фізичне задоволення, не є випадковим. Бог дав нам тіла, створені, щоб дарувати і отримувати задоволення від сексуальної активності. Бог хоче, щоб чоловік і жінка отримували задоволення і задоволення від своїх сексуальних стосунків у шлюбі. Тому, коли Бог сказав Аврааму, що його дружина Сара дасть йому сина, вона просто засміялася з думкою про те, що їй і її чоловікові принесе задоволення.

„Пісня пісень“ —- еротика всіх часів

У Старому Завіті є книга, яку іноді називають еротикою всіх часів. Це, звичайно, пісня „Пісня пісень“, вона надзвичайно насичена пристрастю і поетичною любов’ю нареченої і нареченого, які готуються до зрілої подружньої любові в шлюбі.

Наречений і наречена в „Пісні пісень“ ведуть безперервний діалог один із одним, що показує їх взаємне дозрівання в любові. Наречена розповідає про свої почуття:

„Хай він мене цілує цілунками уст своїх, бо любов твоя понад вино солодша“ (Пісня пісень 1, 2).

Обоє вони живуть своєю любов’ю всіма своїми почуттями. Невіста навіть сповідує, що вона „хвора любов’ю“: „Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, як знайдете мого любого, то що звістите йому? Що я з любови знемагаю!“ (Пісня пісень 5,8).

Глава IV, описуючи шлюбну ніч молодої пари, яка починається з вираження нареченого, який захоплений красою тіла своєї дружини, поетично характеризує її красу, милуючись її очима, волоссям, білизною зубів. Він описує її груди, порівнюючи їх з двома оленятами, що пасуться серед лілій „Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці, які серед лілей пасуться“ (Пісня пісень 4, 5). Він хоче ввійти „на пагорб мірри“ і “пагорб ладану“: „Покіль день дише холодочком і тіні утікають, зійду собі на гору мірри, на ладану горбочок“ (Пісня пісень 4, 6), евфемістично описуючи таким чином лоно своєї коханої. Наречений пишається своїм улюбленим „закритим садом“, „запечатаним джерелом“, що належить тільки йому: „Садок замкнений, моя сестра-дружина, садок замкнений, криниця під печаттю“ (Пісня пісень 4, 12). Наречена запрошує свого коханого з цього „саду“: „Здіймись, північний вітре! Прилинь і ти, південний! Повій на сад мій, щоб його запахи рознеслись! Нехай мій любий увійде в сад свій, та споживає плоди його препишні“ (Пісня пісень 4, 16).

Любовна поезія в Пісні про пісні підтверджує і навіть святкує екстаз, дозволений нашою сексуальністю. Після завершення любовного акту ми чуємо радісні слова її чоловіка:

„Я ввійшов у сад мій, о моя сестро-дружино, збирав мірру мою з моїм бальзамом, їв мою крижку з медом, пив моє вино з моїм молоком“ (Пісня пісень 5: 1).

У цей момент з’являється таємничий голос: „Їжте, о друзі! Пийте, впивайтесь, мої любі“ Деякі екзегети вважають, що той, хто міг супроводжувати подружжя в такий інтимний момент у шлюбну ніч, спонукаючи їх до взаємної любові, є … самим Богом.

Існує також думка, що Біблія може бути великим керівництвом до успішного сексуального життя. Майкл Перл написав у цьому дусі книгу під назвою „Секс (не) заборонений плід в Біблії“(в оригіналі: „Святий секс“, Варшава 2011), в якому автор, аналізуючи біблійні тексти, намагається допомогти християнським подружжям „повернути“ те, що їм було даровано: їхню обіцяну землю, щоб вони могли щодня користуватися священним даром сексуальних насолод.

Сакраментальний вимір шлюбного сексу

„Пісня пісень“, написана як колекція любовних пісень (також в еротичному вимірі) між жінкою і чоловіком, читалася алегорично протягом століть, як опис любові Бога для Ізраїлю або Христа для Церкви.

Це правда, що це прямо не видно з тексту, але в багатьох інших фрагментах Біблії, шлюб (який інтегрально пов’язується з подружжям) функціонує як метафора, що пояснює відносини між Богом і його народом. Отже, можна припустити, що також біблійна еротична поезія, яка є „Піснею пісень“, є, принаймні, частково алегорією, що описує Божу любов до свого народу.

Шлюб служить основною метафорою для розуміння Божої любові до нас і для того, щоб бути з’єднаними з нами через Христа.

Як писав С. С. Льюїс: „Плотський аспект шлюбу є вибором Бога для містичного образу союзу Бога і людини“. Також Папа Франциск у заклику „Amoris Laetitia” заявив, що „родючість людської пари — це живий і ефективний образ, видимий знак творчого акту“  і „символ інтимної реальності Бога“. Інтерпретація слів з Писання: „Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом“ (Буття 2:24), Папа звертає увагу на те, що дієслово „приєднатися“ ( що в оригіналі означає близьку співзвучність, фізичну і внутрішню прихильність), використовується в Біблії для опису… союзу з Богом: „Душа моя до тебе лине, мене підтримує твоя десниця“, — пише псалмоспівець (Псалом 63: 9).

Переклад Наталії ПАВЛИШИН