Як Бог проявляє Свою силу в нашій немочі

Читай також

  • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • Як Бог проявляє Свою силу в нашій немочі

          Коли дивитися на наше молитовне життя, то кожен має різний досвід молитви. І коли кожного питати, що таке молитва, то кожен передасть це по-своєму.

          На початках, коли хочемо молитися, набираємося різних правил, різних молитов. Так, ніби силою хочемо здобути Бога. Ніби силою хоче привчити себе молитися. А коли нам це не вдавалося, то приходить знеохота.

          Пригадуєте слова апостола Павла, що „сила моя звершується в немочі“? Яка це неміч? Чи це наша гріховність. Ні, це щось інше.

          Коли подивимося на рукавиці хірурга — вони дуже тендітні. Та надягаючи їх, він може дуже багато зробити. Коли ж одягнув би якісь „поважні“ рукавиці, то нічого би не зробив.

          Також гляньмо на вітрило на кораблі. Як його надуває вітер і як корабель швидко рухається.

          Коли ми говоримо про немічність і Божу силу, то пам’ятаймо, як вона може наповнити все. Для Бога немає неможливих речей. Це в нашому житті бувають обмеження. Ми маємо ліміт у своєму розумі. Тому, коли усвідомлюємо свою слабість у безпомічності, тоді сила приходить.

          Святі — це не супермени чи якісь герої. А такі ж люди, як ми. Про святого Йосафата оповідають, що він по декілька разів на день сповідався. Та вони були наповнені Божою силою, Господь діяв через них.

          Тож, коли говоримо про молитву, треба усвідомити свою слабість, а не силою щось здобувати. Стати перед Богом у своїй немічності. Тоді Він навчить нас молитися.

          У складних ситуаціях ми перестаємо надіятися на когось, а відчуваємо власну немічність і звертаємося до Бога. Саме тому в нашому житті часом трапляються труднощі. Щоб ми відчули, що самі нічого не можемо зробити.

          В трудних ситуаціях починаємо уповати на Бога. В окопах на війні атеїстів нема. Бо коли нависає небезпека, то не можеш навіть опертися навіть на власний духовний досвід. Коли чуєшся немічним, Божа міць проявляється в тобі. Саме тому святі стали святими. Бог, який перебуває в святих, хоче діяти і діє через кожну людину.

          І дай Боже, щоб для нас молитва щораз більше була місцем зустрічі з Ним і щоб Господь преображував нас та всіх, хто є довкола.

          Підготувала Наталія ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"