Чому ми часто не молимося, чому не хочемо молитися, чому забуваємо про молитву…
Коли подивитися на наше життя, то від нашого народження нас виховували і вчили давати собі раду. Ми здобували багато знань. І, зрештою, є достатньо приготовлені до життя. Кожен на своєму місці дає собі раду.
Та коли нас виховували, навчали, то це все стосувалося нашої тілесності. Але людина складається не лише з тіла, а ще й з душі і духа. Наша духовна сфера — це наш образ і наша подоба Божа. Коли дивитися на наше життя, то нашу тілесну, матеріальну сферу ми сильно розвиваємо. Коли говорити про душевну сферу, то все дуже по-різному. Маємо розвинутий інтелект, більш-менш впорядковані емоції. А коли подивитися на духовну сферу, то тут ми часто можемо залишитися дітьми.
Чому тяжко молитися? Бо ми звикли жити в нашій тілесності. Ми чуємося в ній комфортно. А духовна сфера часто мало розвинута. Тому ми в ній не вміємо функціонувати. Нам тяжко молитися, бо ми не розвинули свою духовну сферу.
Прикладаймо свої старання , щоб розвинутися духовно.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
