Щоденно нам доводиться робити вибір: нарікати чи діяти, прощати чи мститися, відповідати на неприємну ситуацію шквалом негативу чи оцінити її поглядом любові та спокійно її вирішити, йти стежиною Божою чи впадати у гріх.
Господь є завжди поруч, але це зовсім не означає, що ми можемо нарікати на Нього, звинувачуючи у тому, що Він допускає руйнування стосунків, сварки та незгоди. Він бажає нам тільки добра і з великої Любові подарував нам вільний вибір, лише додавши «інструкцію щасливого життя» у вигляді Божих Заповідей.
У буденних справах, зазвичай ми діємо емоційно. Та не варто за тією ж схемою діяти, коли життєвий вибір стосується більш серйозних речей, які здатні цілком змінити ваш життєвий шлях: вибір сфери професійного розвитку, подружнього стану, міста чи країни проживання. Зазвичай, стоячи перед таким вибором ми шукаємо поради та підтримки серед рідних чи близьких людей.
Ми прагнемо прожити це життя якнайкраще, бути максимально ефективним в особистому та принести користь ближнім. Тож, чи не варто запитати поради у Того, хто подарував нам це життя? Адже в Нього вже є певний план.
Господь завжди чекає нас. Не біймося говорити з Ним по-справжньому, не тільки просячи, але й дякуючи. Предстаньмо перед Ним визнаючи свої недоліки, слабкості та страхи.
«Якщо страх спонукає простягнутися по землі, Господь запрошує підвестися, якщо негатив спонукає дивитися вниз, Ісус запрошує підвести погляд до неба, звідки Він прийде. Бо ми – не діти страху, але – Божі діти», – Папа Франциск.
Наш люблячий Батько запрошує полишити смуток, бути агентами Божої Любові та нести скарб Божої радості для інших дітей Його – наших ближніх. Він допоможе у прийнятті рішення, Він промовлятиме через людей, події та обставини. Лиш просіть і довіртеся Господеві!
Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють. (Євангелія від Матея 7:7-8)
Просячи, ми уповаємо на Волю Отця – «…нехай буде Воля твоя…», тож пам’ятаймо про це, особливо в ті моменти, коли щось діється не за нашим планом. Хтозна, можливо запізнення на літак – це не зіпсована відпустка, а порятунок вашого життя, а отримавши відмову на співбесіді, ви не втрачаєте роботу своєї мрії, а здобуде її, зроблячи наступний крок, після невдачі. Інколи очікування триває роками, проте шоденно Господь навчає нас новому, допомагає нам удосконалюватися, готуючи до змін. Долаючи життєві виклики, ми загартовуємося. Як говорив Папа Франциск:
«Життя, позбавлене ризику та повне страху, що намагається зберегти саме себе, не є християнським. Це життя не є плідним. Ми не створені для спокійних мрій, але для сміливих. Приймімо запрошення підвестися […] з диванів життя – зі зручностей, які роблять нас лінивими, від марноти світу, яка викликає внутрішні недуги, від жалю до себе самих, що робить життя похмурим».
Тож, відкиньте страх, похмурість, нарікання, лінь та смуток. Мрійте сміливо!
Ольга ЧАПЛИК
У статті використано матеріали VATICAN NEWS
