«Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом» (Буття 2:24).
У 2-му розділі книги Буття читаємо, що спочатку Бог створив Адама, а потім — Єву. Тобто сам Творець привів Єву до Адама і сказав їм єднатися у священному союзі.
Також сам Господь сказав, що вони стануть одним тілом. Тож у подружній близькості беруть участь лише двоє.
«Пристати» означає з’єднатися з кимось. Тож і шлюб є унікальним поєднанням двох людей в одне ціле. Тож, відповідно, двоє людей, поєднані Господом не можуть розлучитися, коли справи йдуть не так, як би хотілося. А таке єднання наповнене молитвою, терпінням із вірою, що Бог працюватиме в серці кожного з подружжя, бажанням визнавати власні помилки та просити вибачення, а також постійним пошуком Божих порад у Його Слові.
Якщо хтось із подружжя з певних причин не захоче «залишити і пристати», то в шлюбі виникнуть проблеми.
Зважте, що залишити своїх батьків зовсім не означає ігнорувати їх, не приділяти їм увагу, не проводити з ними часу. А визнавати, що ваш шлюб — це нова родина. І саме ця родина повинна бути пріоритетнішою, ніж ваша попередня родина.
Якщо подружжя нехтує тим, аби «пристати» одне до одного, результатом буде брак єдності та близькості. Пристати до свого чоловіка / дружини не означає бути з ним / нею постійно чи не підтримувати дружніх стосунків поза шлюбом. Пристати до чоловіка / дружини — це визнавати, що ви з’єднані разом.
Саме усвідомлення значення цього «пристати» є ключем для створення шлюбу, який зможе пережити всі труднощі і допоможе створити міцні стосунки, благословення Богом.
«Залишити та пристати» у шлюбі є схожим до союзу, який Бог бажає мати з нами.
Бог серйозно ставиться до Свого задуму щодо шлюбу. Залишити та пристати — план Бога щодо тих, хто вступає у шлюб. Підкоряючись Божественному плану, ми ніколи не розчаруємося.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
