Дуже боляче, коли увесь сенс християнства зводиться до двох понять: можна і не можна.
•
Зробиш це – гріх. Бозя покарає.
Зробиш те – молодець. Бозя дасть здоров’ячка.
•
Цілі покоління виросли на такому “бозі”. Люди дорослішають, а “бозя” в їхніх головах лишається тією неврівноваженою особою, що або дає здоров’ячко, або киває пальчиком…
•
Господи, а як же Твоя любов?
Твої правила – це захисний намет від граду, пасок безпеки на небезпечній дорозі.
А не кайдани на руках і ногах, які стримують від усіх видів задоволенням.
•
Люди можуть вважати, що все, що їм приємне, Ти вирішив заборонити.
А насправді Ти рятуєш нас від смерті, бо не завжди розуміємо, куди йдемо.
•
Ісусе, навчи мене цінувати все, що Ти мені дав.
Дай сили залишити все, що псує мені життя і віддаляє від Тебе.
Навчи відрізняти одне від другого.
І дай мудрості не ускладнювати ні собі, ні комусь іншому життя.
~
Мр 2:23-24,27-28; 3:4
Однієї суботи проходив Ісус ланами, а його учні на ходу зривали колосся. А фарисеї ж йому й кажуть: “Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?” … І каже до них: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи, тож Син Чоловічий — Владика й над суботою.” … А потім до них і каже: “Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?” Вони ж мовчали.
Як годиться
