У наших розмовах про молитву ми будемо часто повторювати, що молитва — це зустріч. Унікальна і неповторна зустріч людини з Богом.
Поглянувши на наше життя, помітно, що не завжди маємо бажання із кимось зустрічатися, не завжди хтось на нас має час. Справді, можемо собі пригадати безліч випадків, які траплялися й зі мною, коли прагнув із кимось зустрітися, а ця особа не мала на нас часу або була зайнята тими чи іншими справами. Від цього почувалися погано, адже розуміли, що хтось не має на нас часу.
Коли ми говоримо про молитву як про зустріч із Богом—це подиву гідне. Адже Господь є Тим, Хто завжди має для нас час, Він завжди на нас чекає. Нам це навіть важко усвідомити. Не Президент на нас має час, не священик, єпископ, Патріарх чи Папа Римський, а Бог має час. Бог, який створив усе видиме і невидиме, Бог, який дає буття усьому, Бог, який є початком усього.
Усі люди, з якими ми хотіли чи хочемо зустрітися — тимчасові, вони не є сталими. Та, скільки зусиль прикладаємо, щоб зустрітися із ними. Натомість, вони вибирають чи зустрічатися із нами, чи ні. Однак, Бог завжди на нас чекає і ми для нього завжди є важливими, адже Він завжди має на нас час. Тому, інколи важливо задумуватися над цим аспектом молитви — Богові я важливий, Бог на мене має час, Бог завжди знайде на мене час, у будь-яких обставинах Бог готовий побути зі мною. Бог готовий побути із нами у радості, чи в горі, в труднощах чи біді, але Він хоче з нами перебувати. Ми такого Бога маємо.
Хай же Господь нам допоможе так жити і це усвідомлення переживати.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
