“Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство”(Матея 18,3).
Нас може це дивувати, адже з роками ми набираємо життєвого досвіду, знань, то ж як можемо повернутися до дитячого сприйняття світу?
Христос каже про важливу річ, яка не залежить від віку, досвіду і знань. Бо ж коли ми дивимося на дітей, то помічаємо, що вони довірливі і не фальшиві. Вони є такі, як є.
Кожен із нас грає ті чи інші ролі. Але діти — автентичні. Вони ніколи не грають ролі.
Христос не потребує, щоб ми грали роль праведника, показуючи, які ми добрі, чи грішника, щоб довести, які ми погані. Адже, коли приходимо до лікаря, то кажемо правду, є такими як є, щоб правильно нас діагностував. Так і перед Богом маємо бути такими, як є. Бог знає нас краще, ніж ми самі себе знаємо, розуміє нас краще, ніж ми себе.
Але, щоб Він нам зміг допомогти, маємо бути щирими. А це — нелегко. Бо ми не завжди знаємо правду про себе: своїх сильних і слабких сторін, негативів чи позитивів. Тому так важливо пізнавати себе і ставати перед Богом в правді, бо Бог хоче допомогти, але, щоб ми цього потребували, щоб все було добровільно, а не через силу.
Все починається від бажання і свободи. Будьмо правдивими перед Богом, не граймо жодних ролей.
Будьмо як діти! ЩИРІ ТА БЕЗПОСЕРЕДНІ.
Дитина біжить до свого батька така, як вона є, не вдягає масок, не старається бути кращою, ніж є насправді. Такого відношення хоче наш Небесний Батько – щоб ми приходили до нього в простоті серця, бо Він і так знає наші думки і потреби, але хоче, щоб ми через спілкування з Ним наближались до Нього.
Будьмо як діти! ІЗ АБСОЛЮТНОЮ ДОВІРОЮ.
Для кожної дитини її батько є авторитетом. Вона знає, що тато хоче для неї лише найкращого, попіклується про про всі її потреби і прохання, обійме і приголубить. Біля свого батька дитина завжди почувається в безпеці. Наскільки ж більше любить нас Творець, Його Любов незрівнянна і безмежна. То хіба є підстави Йому не довіряти?
Будьмо як діти! ВПОКОРЕНІ.
В ті часи, коли Ісус Говорив це Євангеліє, діти вважалися найнижчим рангом суспільства. Враховувався лише голос чоловіка, жінок поважали за те, що вони продовжують рід, а діти по значущості прирівнювалися до рабів. Ісус хоче, щоб ми були готові терпіти приниження, служити найважчою роботою, бо так робив і Він, навіть на Тайній вечері вмивав учням ноги, а це в той час була робота найнижчого раба.
