Я люблю планувати, чітко вибудовувати свої проекти на кілька місяців вперед, а потім систематично їх виконувати і викреслювати. Я намагаюся працювати швидко і ефективно впродовж дня і зробити якомога більше.
Але я не вибирав такий характер. Бог запрограмував мене так, і завдяки Його милості я можу використовувати ці дари, щоб бути продуктивним у служінні. У той же час через свої гріхи я схильний дратуватися, хвилюватися і нервуватися, коли справи йдуть не строго по моєму плану.
Неспокійні християни
Зрозуміло, що я не єдиний схильний до неспокою християнин. Можливо, ви теж любите все планувати і боретеся за те, щоб хоч іноді пом’якшували контроль. Може бути, у вас були великі труднощі в минулому і вас досі не відпускає біль пережитих страждань. Можливо, ви проходите через чорну смугу свого життя зараз і не бачите світла в кінці тунелю.
Я не з чуток знаю, як багато християн борються з занепокоєнням. Що важливіше: про це знає Ісус і, на відміну від мене, може від цього зцілити. У 6 розділі Євангелія від Матея Ісус каже: «Не журіться про життя», і пропонує три істини, щоб допомогти нам боротися з нашими щоденними турботами.
1. Євангеліє творіння
«Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші?
Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть?
І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть.
Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них.
І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні?» Матея 6: 26-30
Коли вас долає занепокоєння, Ісус пропонує озирнутися на творіння. У фізичному світі закладені вічні нагадування про те, що Бог не залишає творіння своїх рук. Птахи в небі, польові квіти і сила-силенна інших живих істот вказують на любов і турботу Бога.
Якщо Господь так піклується про птахів і квіти, наскільки більше Він повинен піклуватися про тих, кого створив за своїм образом? Якщо Господь годує і одягає тварин і рослини, у яких немає вічної душі, наскільки більше він подбає про тих, кого омив безцінною кров’ю свого Сина? У вас є причини для спокою, адже творіння проповідує вам Євангеліє Божої вірності.
2. Євангеліє сім’ї
«Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося?
Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне» Матея 6: 31-32
На відміну від язичників у християн є небесний Отець, який охоче, з вірністю і назавжди бере на себе тягар турботи про нас. Язичники не дарма турбуються, адже у них немає впевненості в допомоги згори, а ось у християн немає причин для занепокоєння. У нас є Батько, який точно знає, чого ми потребуємо, і завжди дає нам саме те, що нам потрібно, коли потрібно і саме там, де потрібно.
Не заглиблюючись у деталі вашої ситуації, можу з упевненістю сказати наступне: «Якщо у вас немає чогось, що, як ви вважаєте, потрібне вам прямо зараз, це лише тому, що вам воно зараз не потрібно».
Дітям Всевишнього немає сенсу турбуватися про своє життя. Але ж ми з вами вважаємо, що знаємо краще, ніж наш Небесний Батько. Звичайно, ми ніколи не заявили б це привселюдно, але багато християн живуть у неспокої саме тому, що вважають, що вони розумніші за Бога.
3. Євангеліє Царства
«Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.
Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха» Матея 6: 33-34
Заклик шукати Божого царства вже сам по собі благодать, адже тільки коли ми шукаємо Божого царства, ми вільні від пошуку свого власного. Більшість, якщо не всі занепокоєння, у нашому житті виникає внаслідок спроб сісти на трон свого життя.
Найбільш впевненими людьми з усіх, кого я зустрічав, були ті, хто довірився турботі Бога. Найбільш спокійними віруючими з усіх, із ким я спілкувався, були ті, хто дійсно присвятив життя волі свого Отця. І навпаки, найбільш неспокійними з усіх, кого я наставляв, були люди, які керувалися земними цінностями і забували про Євангелії.
Але погляньмо правді в очі: ми з вами теж забуваємо. Ми сліпі до Євангелія творіння, забуваємо Євангеліє сім’ї і часто відкрито ігноруємо Євангеліє царства. Так що нема чого дивуватися, що ми живемо в неспокої.
Але навіть коли ми грузнемо в неспокої, Ісус не кричить на нас. Він не піднімає руки і не голосить: «Та ну вас всіх! Не можу повірити, що ви, ідіоти, ганяєтеся за земними брязкальцями і проміняли на них Мене! »Ні. Він з ніжністю і терпінням йде шукати нас, а коли знайде, знову повертає нас до джерела вічної, нескінченної і славної благодаті.
