Кажуть, доки не загримить, чоловік не перехреститься. Ми більше молимося, коли маємо якісь труднощі; більше знаходимо час для Бога, коли з’являються проблеми; більше звертаємо свій погляд до Неба, коли маємо безвихідні ситуації.
Пригадую розповідь про одного монаха, який хотів навчитися молитися. Він ішов від свого монастиря до іншого і в дорозі його застала ніч. Ви можете собі уявити, якою може бути ніч у лісі – коли ходять звірі, все тріщить, чути якісь гучні звуки. Тож монах від страху виліз на дерево. Коли шум почав наростати, монах виліз на сам вершечок дерева. Та побачивши, що вже нема, куди лізти, подумав: треба молитися. І почав промовляти слова молитви, щиро віддаючи себе Богові. Потім усе життя оповідав, що ця ніч у лісі навчила його молитися.
Тому коли приходять труднощі, не треба панікувати. Не знеохочуймося, а будьмо певні, що та чи інша проблема може навчити нас молитися. Ми можемо цілком віддатися Господеві. Більше наблизитися до Бога. Тому нехай ці складні життєві ситуації будуть для нас доброю нагодою розвинутися і зрости в молитві.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
