Коли ми думаємо про молитву, то свідомі того, що маємо прикласти певні зусилля, певну працю.
Маємо усвідомити, що ми ― слабкі й убогі, щоб самотужки пізнати Бога, зрозуміти Його, навчитися молитися. Тому не маємо переживати страх, а показати Господеві ту свою убогість перед Ним. Ставати перед Отцем слабкі та убогі, шукаючи Його допомоги та підтримки.
Дивлячись на історію Церкви. Її святих, то бачимо: вони не були супер героями, а обмеженими людьми. І саме тоді, коли вони зрозуміли свою слабість, обмеженість, то сила Божа виявилася в них.
Так і ми, коли розумітимемо свою слабкість, убогість, усвідомимо, що саме перебуваючи з Господом, незважаючи на свою безпомічність, зможемо зробити багато.
Коли хочемо чогось досягти, здобути, то з Богом нема речей неможливих. І можемо шукати помочі в Бозі. Його силою і всемогутності зможемо помножувати свою віру і зростати у святості.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
