Увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто).
А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями й був багатий.
Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту.
Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою.
Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: “Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.”
І зліз той швидко і прийняв його радо.
Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: “До чоловіка грішника зайшов у гостину.”
А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.”
Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама.
Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.”
Лк. 19, 1-10
Ця історія із Нового завіту дивувала не лише сучасників Ісуса, але й нерідко сьогодні людина, яка намагається вірно і свято жити може поставити запитання: чому, чому Бог обирає грішника, невже ж не праведні ближчі до Бога?
Натомість коли грішимо, то одразу ж відчуваємо прірву між собою і Богом, почуваємось негідними і далекими від Бога.
Але! Ісус пішов на гостину, на зустріч до грішника! Ісус приходить насамперед до грішників. Коли ми грішимо, Ісус приходить до нас.
Це тому, що гріх ставить нас у погане становище, саме згрішивши, потребуємо особливої турботи, навіть порятунку.
Коли згрішили, коли відчуваємо провину за скоєні нами кривди, не піддаваймося депресії, а радше вітаймо Ісуса, який приходить до нас із радістю. Він приходить очистити нас від провини і показати нам шлях: що далі.
Гріх не віддаляє нас від Бога, навпаки, Бог по-особливому близько тоді до людини і лише людині під силу обрати, як діяти далі – відвернутись чи пригорнутись до свого небесного Батька.
Підготувала Тетяна Трачук
