Коли в молитві ми зустрічаємося з Богом ― джерелом життя, він дає нам сили й енергію.
З одного боку в нас є молитва, якій ми присвячуємо свій час ввечері й зранку, в храмі, а з іншого боку є наше реальне життя, яке демонструє те, як ми молимося.
У реальному житті ми повинні також показати те, про що ми молимося, показати Богові своїм життям, що ці переміни мають наступити в нашому житті. Ми не можемо лише молитися і нічого не робити. А повинні діяти. Ми завжди можемо щось для цих змін зробити.
Ніхто не каже про те, що маємо перемінитися вже й одразу. Кажемо про терпеливість для інших людей, бути терпеливими також і для себе. Ми кажемо про те, що маємо любити інших, та маємо любити й себе. Кажемо, що маємо приймати інших, та маємо приймати й себе.
Наше духовне життя має відображатися в нашому щоденному житті. І воно має бути наповнене нашими щоденними перемінами. Маємо прикласти максимум зусиль і старань, щоб побороти свої слабкості, щоб перемінитися.
Молитва і реальне життя ― це дві сторони однієї медалі. З одного боку молитва зближує нас із Богом, а реальне життя ― це можливість воплотити цю молитву, показати свій досвід Бога.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН