«Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи. Коли ж – як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім’ям». (1 Петра 4:15-16).
Ніколи не соромтеся того, що відстоюєте правду або робите щось правильне. У Святому Письмі сказано: «Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи. Коли ж – як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім’ям» (1 Петра 4:15-16).
Дозвольте поставити вам кілька запитань:
Чи вб’є вас образу? Ні.
Чи вб’є вас приниження? Ні.
Хіба те, що хтось обізвав вас або таврував вас за те, що ви виступили за Христа, зробить вам боляче? Ні.
Невже якийсь інтернет-троль, який намагається зачепити вас і втягнути у суперечку, знищить вас? Ні. Це не вб’є вас.
Вам потрібно зрозуміти дещо, що полегшить ваше життя: вам не потрібне схвалення людей для того, щоб бути щасливим.
Можливо, ви намагалися отримати схвалення якоїсь людини впродовж багатьох років. Не хотілося б вас засмучувати, але якщо ви досі не отримали його, то й не отримаєте. Добра новина в тому, що воно вам не потрібно! Ви не маєте потребу в чиємусь схвалення, щоб бути щасливим.
Що б ви не робили в житті, комусь це буде не подобатися. Ви не можете уникнути осуду. Тож, якщо ви все одно вас будуть засуджувати, то краще, щоб воно було за ваші добрі вчинки, а не за погані.
Це дуже важливо пам’ятати, коли ви стикаєтеся з протидією. Якщо думка інших людей для вас означає більше, ніж думка Бога, то ви зазнаєте поразки, якщо ці люди нападуть на вас через вашу віру в Ісуса. Та якщо ви фокусуєтеся на Бога і тому, що, як ви знаєте, правильно, тоді ви можете зайняти тверду позицію.
«Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі» (1 Петра 5: 9).
А як щодо численних суспільних (від людей) “мусиш”, “треба” та “повинен” до яких дослухаються християни? Мусиш досягати цілей; мусиш бути лідером, першим, найкращим; повинен “крутитись”, треба добре заробляти
Головне, що про нас Бог думає. Але навіть щоби служити Йому, повінчатися, охрестити дитину, то потрібне схвалення настоятеля храму. Звісно, також є можливість поговорити чи переписатися з протоігуменом, єпископом.