Не допустіть, щоб турбота про фізичне здоров’я під час епідемії не закінчиться пробудженням у новому світі… з цілим спектром захворювань душі.
Тест на ефективність
Під час епідемії ми не можемо лише спати, не піклуючись про гігієну духу ― загрозливі віруси також почали тривожно розвиватися. Гігієна духу спочатку вимагає усвідомлення свого духовного стану. Тепер, коли “ходіння до церкви” не турбує почуття, кожен повинен задуматися над тим, як виглядає його молитва, яка є насправді невіддільною частиною життя християнина.
Вам потрібно знайти місце, час і спосіб для молитви ― створити простір, де Він буде говорити, а ви станете активними слухачами. Постійне місце молитви створює відчуття безпеки. Навіть якщо думки розсіяні, а впродовж дня нічого не пішло за встановленим порядком ― вклякніть і почувайтеся як вдома. Аналогічно з часом. Планування конкретного, незмінного часу, присвяченого молитві допоможе відчувати душевний спокій. Досягнути це можна через постійність і регулярність. Коли Бог може розраховувати на вас, ви також можете розраховувати на себе. Такий підхід важливий у навчанні, дієті, гігієні… а також у духовному житті, якщо ми сподіваємось на будь-який прогрес.
Залишається питання, як це зробити. Дивлячись на нашу молитву, ми повинні запитати себе ― чи та людина, яка молиться це я? З моїм темпераментом, з тим, чим я живу щодня, зі моїми смутками і слабкостями? Якщо ж, дивлячись збоку, я не впізнаю цієї людини, яка молиться, то треба щось змінити. Можливо, ця молитва була десь позаду, застрягла в моєму житті кілька років тому? Можливо, те, як я молюся, не є повністю… моїм? Ви повинні дивитися здалеку і думати, чи дійсно ми зустрічаємося з Богом в усьому, що відбувається в нас впродовж дня. Тому в молитві завжди повинен бути простір тиші, який дозволяє мені знати, хто я тут … саме в цій тиші Він говорить найсильніше. Нехай Він говорить. Завдяки цьому ми щодня дізнаємось щось нове про себе в молитві, і це згодом дозволяє нам налагодити співпрацю з Божою благодаттю.
Правильна дієта
Після того, як я пізнаю свій духовний стан, необхідно вжити заходів, які дозволять мені підтримувати або покращувати його. Найчастіше це обумовлюється вмістом, який ми щодня подаємо. Якщо в когось багато тривоги і страху, йому потрібно шукати щось, що подарує йому хоч трохи спокою і перепочинку. Логічно, правда? На жаль, повсякденне життя не відповідає цьому пошуку.
Для декого тривожність, страх, смуток, а може, і відчай стали звичними. Спершу треба подбати, щоб ці почуття не посилилися. Перш за все, застосувавши правильну “інформаційну дієту”
Спалах епідемії здивував усіх і кожного. Для деякого тривожність, страх, смуток, а може, і відчай стали звичними. Тож спершу треба подбати, щоб ці почуття не посилися. Справа не в тому, щоб одягати на обличчя штучну посмішку і робити вигляд, що нічого не відбувається. Вам потрібно максимально впливати на ваш дух. Насамперед, використовуючи правильну «інформаційну дієту».
Знання про епідемію є своєрідним богом у наші дні. Увесь день стежите за новинами на телебаченні, щоб не втратити жодної аварії. Який ефект? Ми отримуємо одну і ту ж інформацію знову і знову. Двадцять разів погані новини не дадуть нам знати більше чи краще, але це гарантує набагато більше зростання стресу та тривоги. Обмеження доступу до цих повідомлень, наприклад, раз в день, а решта цього часу присвятити молитві, медитаціям над Словом Божим, читанню полегшить симптоми паніки, які зовсім не допоможуть.
Тренінг разом
Гігієна ― це захистити нас від поширення вірусу, але для того, щоб це працювало, всі повинні дотримуватися цього ― одна людина може становити загрозу для всього навколишнього середовища. Таким же чином ми відповідаємо за те, що відбувається зі станом душі людей у нашому оточенні. Тим більше зараз, коли у нас є багато унікальних можливостей побудувати сімейні стосунки (сидячи вдома) та з друзями (через різні месенджери), ми повинні запитати себе, чи ми вносимо мир у ці стосунки чи навпаки. Просто ― як завжди ― читайте коментарі в інтернеті, щоб створити довгий список способів ввести тривогу та розбиття. Скаржитися, турбувати, дублювати неперевірену інформацію, ображати інших ― це лише верхівка айсберга. І багато, багато суджень ― за що можна дати гроші, а що ні. Хто зараз заслуговує більше, а хто менше. Хто повинен просити допомоги і хто повинен впоратися самостійно. Слова, що поширюють презирство і тривогу, жодним чином не допомагають пережити епідемію, зберігаючи духовне здоров’я. Пропоную застосувати не стільки інформативну дієту, скільки послідовний суворий піст.
Кожен із нас відповідальний за слова, які ми пишемо і вимовляємо ― за зміст, який ми надаємо нашій душі. Перед лицем загрози для всіх нас візьмемо до серця слова Ісуса: “Блаженні ті, хто приносить мир, бо вони будуть називатися синами Божими”. Не допустіть, щоб турбота про фізичне здоров’я під час епідемії не закінчиться пробудженням у новому світі… з цілим спектром захворювань душі.
