Ісус у Самарії (Йоана 4, 1-42)
“Дай мені напитись” (Йо 4,7), – перше слово Христа до жінки самарянки. Ісус спраглий…але чого, – води? Подібну спрагу Він відчував і на Хресті, коли сказав: “Спраглий я” (Йо 19,28). Але як в першому, так і у другому випадку Ісус був спраглий спасіння людини.
Христос говорить також про живу воду (Йо 4,10). Що це за вода? Це та сама вода, про яку Він казав і Никодиму (Йо 3,5).
Також Христос для позначення однієї і тієї ж самої думки вживає інше вираження: “вогонь” (Йо 12,49).
Євангелист не даремно згадує на початку 4 глави, що Ісус не хрестив (Йо 4,2). Бо хрещення Христове – це хрещення Святим Духом, і власне поняття вода і вогонь асоціюються з Його дією. Бачимо у Євангелії від Йоана, що Спаситель до кожного має власний підхід: до Натанаїла, Никодима і врешті до жінки самарянки, яка з простотою і покорою приймає Слово спасіння (Йо 4,15)…
Ісус все знає, все знає про кожного з нас, навіть найпотаємніше, скрите, те що заховане глибоко, показуючи тим самим своє божество (Йо 4,19). І мало помалу Христос возводить самарянку з приземленості до духовних висот, до вищого розуміння про себе.
“Звідки у самарян було очікування приходу Христа, коли вони приймали тільки Мойсея?” (Йо 4,25), – із самого Мойсея! тлумачить цей уривок Св. Йоан Золотоустий. Самаряни хоч вважалися “нижчого сорту” від юдеїв, натомість на відміну від них змогли догледіти пророцтво про Христа у писаннях Старого Завіту, чого не скажеш, на жаль, про останніх. І так є в житті: простіша, покірніша людина, яка мало знає, але має відкрите серце, – легше знаходить Бога. Тому Ісус на кінець просто і прямо відкривається самарянці…
Це доволі довге і промовисте Євангеліє може багато чого промовити і до кожного по-різному, так як кожен із нас знаходиться на різному рівні духовного шляху і сприйняття, одначе правда є та сама: Христос є для всіх! Він прийшов спасти всіх без винятку, спраглий любові кожного серця, прагне щоб ми відкрили своє серце на дію Його Духа, не засоромлюючи нас в наших гріхах, але даруючи найбільший дар – благодать Духа, котра стремить на вічне життя. Амінь.
