Євангелія від Йоана, 9 розділ.
Господи, просвіти засліплені темрявою гріха мої душевні очі,* даючи мені, Щедрий, смирення,* і обмий мене сльозами покаяння (світильний на Утрені у неділю Сліпонародженого).
Ця неділя, 5-а по Великодні, завершує 40-денний Пасхальний цикл. Ще три дні до вечора середи на богослужіннях співається тропар “Христос Воскрес”! і опісля вже наступить Христове Вознесення.
Євангельський текст про чудесне оздоровлення Господом Ісусом Христос чоловіка, який народився сліпий, який написав святий Йоан у 9-ій главі є доволі громістким,які і два попередніх – про Розслабленого і Самарянок.
Христос творить одне із останніх своїх знакових чудес, оздоровивши сліпонародженого. Причиною сліпоти головного героя євангельської розповіді не був гріх, як вважали учні Христові (Йо 9,2), – а, щоб діла Божі виявились на ньому! (Йо 9,3). Господь Бог у незбагненному своєму Провидінні інколи допускає різного роду ситуації у нашому житті не для того, щоб нас зробити нещасними, а навпаки, прославитися через нас! Скільки ж зафіксовано чудесних оздоровлень від хвороби очей скажімо у Люрді! В такий спосіб Марія прославляє Бога через чудеса які там звершуються над хворими і Бог прославляється через хворих які стають зрячими.
Та хто б там що не говорив, куди небезпечнішою є духовна сліпота за тілесну. Цією сліпотою були засліплені юдеї, так часто й ми хворіємо на таку пагубну для душі сліпоту.
Христос сказав: “І коли твоє око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло” (Євангелія від Матея 5,29).
У життєписі святого Домініка Савіо (1842-1857) читаємо, як одного разу він сказав до своїх творишів, які оглядали часопис із сороміцькими образами: “Горе нам! Господь дав нам очі, щоб ми подивляли ними речі Богом сотворені, а ви послуговуєтеся ними оглядаючи ті нехлюйства, що їх винайшли злі люди на погибель вашої душі”. І не можна не погодитися з цим малим гігантом святості…
Так є, тому завжди все треба приймати з Божої руки, щоб це не було: чи добре, чи зле. Скільки ж то зараз є людей зрячих, але духовно сліпих, – які вживають цей Божий дар для гріху, і навпаки, як же ж дякують Богові сліпі від народження, які принаймні позбавлені таких небезпечних нагод ображання Господа Бога. Воістину так є! Тому юдеї казали до Христа: “Невже і ми сліпі?”. А Господь їм: “Були б ви сліпі – не мали б ви гріха. Але що кажете: Ми бачимо, – то і гріх ваш зостається” (Йо 9, 40-41).
Слово Боже у сьогоднішню неділю закликає і кожного з нас найперші стати в правді перед собою і в покору перед Богом. Якщо займемо таку духовну поставу, то зможемо побачити усю нашу ницість і нікчемність. Не наслідуймо злобних і заздрісних фарисеїв, а скажімо до Христа: Так, Господи, я згрішив, ісцили мою сліпоту!
Прилучімося духом до чудесно оздоровленого сліпонародженого чоловіка, який після чуда над ним став учнем Христа і сміливо ісповідував його перед юдеями. Нехай у цьому нам допоможе Господь!
