В День Батька і не тільки!

Читай також

  • Дорога до Божого Царства легка і проста
  • Ознакою доброї молитви є те, що ми маємо в нашому серці благоговійні почуття до Бога
  • Бог промовляє і так стається
        • В День Батька і не тільки!

          Дія людини – це єдиний критерій за яким вона буде суджена і отримає нагороду вже тут в своєму серці, а згодом в третій фазі свого життя, що вже без тіла і не на цій Землі.


          Християни – це обрані люди, які задля дару Святого Духа стали повноцінними членами в Тілі Христовім. Однак, цей факт, що вони християни, не робить із них більш привілейованих людей від інших віруючих чи невіруючих, хіба що як слід виконуватимуть це, що від них вимагає їхня віра в Ісуса Христа. Таким є значення слів апостола Павла: “Слава і честь, і мир усякому, хто добро чинить: юдеєві перше, потім грекові, бо Бог не дивиться на особу”.

          Дія людини – це єдиний критерій за яким вона буде суджена і отримає нагороду вже тут в своєму серці, а згодом в третій фазі свого життя, що вже без тіла і не на цій Землі.

          Люди є різні і керуються не схожими життєвими критеріями – одні мають закон, другі – заповіді, треті просто – совість. Однак, закон, заповіді, чи совість є живими, і не є просто мертвими приписами, – вони мають своє походження і свій дух, вони інтерпретуються визнаними авторитетами. Вони також мають черпати свою життєздатність із того, як кожна людина для себе розуміє Бога. Якщо нема таких критерій в підході до закону, заповіді, чи совісті, ці внутрішні людські баланси вказують фальшиву міру, вони стають самообманом, і в такому випадку, ми спостерігаємо за собою, що в нас знання одне, слово – друге, а діло ще інакше. Тому завжди пам’ятаймо слова апостола Павла: “Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються”. Відважно діймо згідно нашого морального кодексу, який завжди має мати як канву самого Ісуса Христа – чи у формі закону, заповіді чи совісті.

          Євангеліє про покликання апостолів – це про наше покликання йти слідом за Ісусом Христом. Покликання до щастя, покликання до радості, покликання до повноцінного життя, покликання віддавати своє життя за свою і інших свободу – все це є ціллю покликання людини від Бога.

          Христос кличе в нормальних наших щоденних діяннях, невідомо в яких обставинах – на роботі, при справі, при торгівлі, в групі чи на самоті. Важливо це нам знати, щоб не відкинути його запрошення, коли раптом ми почуємо його голос в нашому серці. Ми привикли, що Христос кличе в інших обставинах – хворобі, тиші, храмі, родині, але як бачимо із євангеліє – це не константа.

          Бог говорить до людини в різних обставинах, бо він не ділить наше життя на дві сфери – приватну, де є місце для нього, і суспільно-професійну-державну, де ми “маємо” зберігати нейтралітет, тобто не жити християнськими вартостями, якщо цього вимагають диктовані іншими обставини.

          А справа не тільки в тому, щоб всюди і завжди на собі мати маркер християнина – послідовника Ісуса Христа, а й сприяти тому, щоб довкола нас творилась атмосфера, де кожен міг би почути голос Христа особисто до нього звернений. В тому якраз і полягає апостольське покликання кожної хрещеної людини на світі – прикладом свого простого життя сприяти розповсюдженню прекрасної благовісті Ісуса Христа.

          І ще одне. Коли Бог до нас промовляє, важливо, зразу йому відповідати. Це можливо головна думка нинішнього євангеліє – ми почули, що Петро і Андрій “негайно кинули сіті”, а Яків та Іван “зараз же, кинувши човна і свого батька, пішли слідом за ним”.

          Коли совість чи внутрішний голос нам підказують щось доброго, щось великого, – зразу це робім, не відкладаймо. Не біймося відповідальності за наші дії, коли сказавши Ісусові “ТАК” відпливаємо на глибокі води. Бо дійсно Бог кличе на ціле життя, на довгостроковий контракт. Таке покликання вимагає інтегральності нашої особи. І завжди знаймо, що оскільки він є нашим Богом, то завжди і всюди допоможе.

          Це важливо пам’ятати зокрема ТАТАМ, для яких нині День Батька. Через власний приклад і поставу підтримуйте змагання до добра у ваших сім’ях. Для цього, щоб бути інтегральною людиною, не бійтеся самовдосконалюватися – бо воно цього варта. Пам’ятайте, що ви уосібнюєте Бога Отця, який сам є творцем, який теж ініціює спасіння кожної людини на землі. Так само і Ви, як співтворці життя – ніколи не втомлюйтеся бути провідниками правди, а одночасно служителями любові і милосердя, бо це єдиний метод, який допоможе всім вашим домочадцям сягнути неба. Тож вам, дорогі ТАТИ, бажаю праведної боротьби, бо про все решта подбає Бог Отець, який є теж для нас ТАТОМ.

          Проповідь о. М. Димида на 2-гу Неділю по Зісланні Святого Духа 21.06.2020 р.
          Послання Апостола Павла до Римлян 2, 10-16.
          Євангеліє від Матея 4, 18-23.

          Читай також

        • Дорога до Божого Царства легка і проста
        • Ознакою доброї молитви є те, що ми маємо в нашому серці благоговійні почуття до Бога
        • Бог промовляє і так стається
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Leave a Comment