Тема прощення є центральною у євангельському читанні на 11-у неділю по Зісланні Святого Духа.
Ісус Христос навчає про те що необхідно прощати тим хто нам чимось завинив – “до сімдесяти раз по сім” (іншими словами – кожного разу коли нас хтось попросить про пробачення). І опісля розповідає притчу про немилосердного боржника. У цій притчі цар (тобто Господь Бог) захотів звести рахунки зі своїм слугою, який заборгував йому 10 тис. талантів. На той час це була дуже велика сума – один талант рівнявся кількадесяткам кілограмів золото. Дехто каже, що ця сума дорівнювала 150 тис. доларів. Отже 10 тис. талантів – це було близько 60 млн денних заробітків. І виявляється, що цей чоловік, перед яким інша особа заборгувала не може простити якихось 100 динаріїв – 100 денних заробітків. Це, звичайно, негідна сума проти тої. яку йому відпустив цар…
Прощення ближньому – це запорука отримання Божого прощення. Не можемо подобатися Богові, возносячи свої молитви до Нього у серці, де панує злоба на ближнього. Кривда, якої зазнаємо, інколи глибоко ранить серце і подекуди залишає глибокі рани, але через Рани Ісуса Бог хоче нас зцілити від усіх наших кривд і непрощень. Тому Спаситель навчає що спершу необхідно примиритися з ближнім (Мт. 5, 24), а опісля просити про прощення Боже у своїх гріхах (Мт. 6, 12).
Якщо так вчинимо, то будьмо певні, що Господь нам все простить і не жадає розрахунку за наші борги. Боже Милосердя має схильність прощати і забувати. Нехай буде прославлене це велике милосердя Боже нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
