«Господи, помилуй нас» – найвідоміша молитовна формула. Вона є свідченням спільних коренів християнства, що сягають апостольських часів. Ця молитва збереглася майже у всіх традиціях та обрядах.
Вірні християнського Сходу та Заходу співають її під час кожної Євхаристії. Напевно, немає такої мови, на яку грецькі слова “Kyrie eleison” (Κύριε ελέησον) не були перекладені.
Дотепер вони надихали сотні художників: не лише музикантів різних епох і стилів, але й поетів. Коли під час наступної літургії чи богослужіння ми чуємо просту фразу «Господи, помилуй нас», пригадаймо її багату історію.
Фраза “Kyrie eleison” – “Господи, помилуй мене” вперше з’явилася в грецькій літературі у Септуагінті, перекладі Святого Письма. Ми зустрічаємо її двічі в Книзі Псалмів, у Псалмі 41 (40 згідно нумерації Септуагінти). Це гаряче прохання до Бога людини, яка важко хворіє.
На сторінках Євангелія ця молитва з’являється принаймні чотири рази. У притчі про митника та фарисея у святого Луки (гл. 18), коли митник смиренно повторював у храмі слова «Боже, помилуй мене грішного!». Його заклик був протиставлений егоїстичному та гордовитому судженню фарисея про те, що він кращий за інших людей, які моляться поруч з ним. У євангелиста Матвія подібною до фрази митника до Христа звертається Хананеянка, дочку якої мучили демони (гл. 15). Водночас вона називає Спасителя «Сином Давида», вказуючи на месіанську місію Сина Божого.
У того є Євангеліста (гл. 17) ми знову чуємо благання про милість, звернене до Ісуса батька, син якого страждає на епілепсію. Нарешті, Матвій описав історію двох сліпих людей в Єрихоні, які за тією ж формулою, що і ханаанка, благали Христа про зцілення.
З біблійного контексту можна зробити висновок, що “Kyrie eleison” – це прохання людей, що опинились у важкій ситуації, з якої, мислячи згідно із земною логікою, виходу немає. Це свого роду остання інстанція для страждаючих, самотніх і тих, що втратили надію.
У всіх Літургіях
Свідчення того, що фраза “Господи, помилуй нас”, використовувалася в Літургії з перших століть християнства, можна знайти в тексті паломниці Егерії (іноді їх також називають Етерія, Гетерія або Ефірія). В останні десятиліття IV століття нашої ери вона вирушила до Святої Землі і детально описала хід Літургії в Єрусалимі. Під час нього священник та віруючі повторювали згадану формулу.
Історики висунули багато теорій щодо появи слів “Kyrie eleison” у Літургії. Можливо, така практика почала застосовуватися в Антіохії, де учнів Христа вперше називали християнами. Можливе також її єрусалимське походження. Однак факт залишається фактом: ця молитва зародилася на Близькому Сході в апостольському середовищі.
У двох головних Літургіях Сходу: св. Йоанна Златоуста та Василія Великого, вона з’являється майже впродовж усього тривання. Ми чуємо заклики «Kyrie eleison» або церковнослов’янською мовою «Господи, помилуй» (Gospodi, pomiłuj) на самому початку літургії, коли священик і люди моляться за всю Церкву і світ, за країну і місто, за мир на землі, добрі врожаї , за мандрівників, хворих і страждаючих.
Потім ці заклики з відповідями вірних та хору «Господи, помилуй нас» повторюються відразу після Літургії Слова (або проповіді), перед Літургією вірних та приношення, після закінчення Євхаристійного канону та перед молитвою «Отче наш». Формула “Kyrie eleison” також з’являється в інших східних Літургіях різними мовами.
Молитва на щодень
Як і інші прості короткі молитви, “Kyrie eleison” можна промовляти будь-коли та де завгодно. Грецькою або рідною мовою. Ісусова молитва в основному базується на цій формулі.
Вдома, по дорозі на роботу та в школу… Ці слова задають особливий ритм повсякденному життю, і, як навчали багато святих, це своєрідне дихання, яке пронизує наше тіло та душу. Це великий гімн Господу і прохання прощення за наші слабкості.
Молитва у виконанні Дівни Любоєвіч:
Адаптація Тетяни Трачук
