Сьогоднішній уривок недільного Євангелія розповідає про те, що все в житті має свою ціну і про невикористані можливості.
Перу Екзюпері належать слова: “Не вчіть людей будувати кораблі, вчіть любити море”. В них є багато мудрості. Той, хто мислить і живе лише матеріальним, завжди відрізнятиметься від тих, хто мислить і живе цінностями. Ця різниця в світоглядах дуже добре показана в уривку євангелиста Луки, де йдеться про людей, які настільки зациклилися на невдачі (втрата свиней), що не зауважили нових можливостей через оздоровлення біснуватого. Страх і непевність у завтрашньому дні робить її сліпою на щось важливе.
Дуже багато оздоровлень, про які йдеться в Євангеліях, завжди мали свою ціну. Хтось подолав свій страх, хтось сильно кричав і чув на свою адресу образи, хтось ризикував власним статусом, були і ті, хто ледь не заплатив своїм життям. Тут же, ціною зцілення біснуватого стало стадо свиней. Для мешканців того краю, це означало кризу. Криза в нас асоціюється з чимось поганим, але це зовсім не так. Кожна криза, починаючи від особистої, закінчуючи екологічною чи економічною, це час переосмислити орієнтири. Це час нових можливостей. Так і тут. Це місто могло цілковито статися іншим, якби мешканці попросили Христа в них залишитися на кілька днів. Лише можна здогадуватися, скільки людей могли отримати зцілення, хтось міг воскреснути, але найважливіше, почули речі, які б змінили їхні життєві орієнтири.
Є одна закономірність. Чим більше людина зациклюється на тому, що буде “завтра”, що не вміє належно прожити “сьогодні”. Немає дня, щоб ми чогось не втрачали. Але, й немає дня без нових можливостей. Плакати за одним чи радіти іншим, це наш вільний вибір.
