Бувають такі моменти в духовному житті (особливо якщо людина зробила вже поступ на дорозі єднання з Богом), коли нам видається, що ми самі краще знаємо як поступати і що нам робити…
Але це далеко не так, – про це Бог повчив сестру Фаустину, а через неї хоче повчити і всіх нас.
1. Воля Божа є над усі наші бажання
Був час Великого Посту і с. Фаустина була в лікарні. Їй передали помаранчі, – на що сестра подумала собі: замість того, щоб умертвлятися та покутувати в пості, маю їсти помаранчі. На перший погляд слушне зауваження святої і напевне не один із нас відреагував би в такий самий спосіб. Але…Ісус хотів чогось навчити сестру. А саме: що послух має більшу ціну у Його очах, а ніж ВЛАСНА ВОЛЯ.
Це повчання рівно ж стосується і кожного з нас: якщо дуже хочемо любити Ісуса, мусимо, повинні жити Його волею (Щ. 1023). Нехай Бог нам у цьому допоможе! Пам’ятаймо, що серце, яке любить, нічим не задовольниться, лише Його любов’ю.
2. Коли треба вибирати між двома: послужити чи молитися – необхідно вибирати перше
Це друге повчання безпосередньо пов’язане з першим. Чому? Бо піст, умертвлення чи молитва, це те що можна робити завжди і воно походить із нашого бажання. Однак, коли Бог виявляє свою любов до нас (помаранчі у першому прикладі) чи просить помочі у нашому ближньому – всі ці набожні практики треба залишити. Це вчить нас і про те, що піст, покута чи молитва не є метою, а засобом за допомогою якого ми маємо зростати у любові до Бога і в служінні в потребах ближнім.
Коли Фаустина хотіла молитися (в той момент вона також була в лікарні), то почула дзвінок у сусідній палаті, ввійшла зробила послугу важкохворому (Щ. 1029). І опісля сам Ісус їй сказав: що в той спосіб, вона принесла Йому більшу радість, ніж довго б молилась…
Дуже наочний приклад. Але звичайно на все свій час: наприклад, спільна молитва має завжди сталий час. Однак прислуга ближньому є вище навіть над молитву. “Я відповіла: Адже не Тобі, о мій Ісусе, я зробила послугу, а тому хворому. І промовив до мене Господь: Так, дочко Моя, що робиш ближньому – Мені робиш”.
Це повчання перегукується із словами про загальний суд у Євангелії від Матея (25,45).
Вчімося бути чуйними і відкритими на Божі ласки, а рівно ж просімо ласки второпності у виборі пріоритетів, які більше подобаються Ісусові Христові.
Нехай свята Фаустина всім нам у цьому допоможе. Амінь.
