Ось три біблійні вислови, які можуть стати нашою глибокою молитвою під час фізичних, психічних або духовних страждань.
Як молитися, коли ми переповнені знеохоченням чи бунтуємо під час випробувань?
Тоді ми можемо скористатись одним з трьох біблійних висловів, написаних на сторінках Біблії. Два з них були словами Ісуса. Автором третього є св. Павло, який також дуже добре знав смак страждань.
Боже мій, Боже, чому Ти мене покинув
Бог не є Богом страждання чи будь-якого іншого зла. Бог є Богом життя, і життя повною мірою. Він завжди поруч, коли ми намагаємось впоратися зі стражданнями.
Бог також поруч, коли в нас виникає бунт і ми запитуємо: Чому? Чому це відбувається зі мною? Чому це відбувається з моїми близькими? Цей наш внутрішній протест – який ми можемо відчувати навіть довгий час – не гріх. Тому що цей протест у певному сенсі є частиною протидії Бога злу.
Нехай буде Твоя воля!
У важкі хвилини чи періоди варто пам’ятати, як святі переживали хвилини страждань. Як вони могли довірити себе Божій святій волі. Якщо Бог дозволяє випробування, Він робить це заради певного блага. Іноді можемо побачити якого саме, але достеменно це відкриється для нас в раю.
Свята Бернадетта Субіру сильно страждала в монастирі в Невері від астми. Під час хвороби вона постійно повторювала Богові «так». Цього її навчила Богородиця. Звичайно, така згода найчастіше перевищує наші людські можливості. Це не природно, але є надприродним даром.
Тому коли терпимо просімо Ісуса зіслати на нас Свого Духа, щоб ми, як Він, сказали: “Отче, не те, що я хочу, а те, що Ти [нехай буде]!” (Мр. 14:36).
Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква; Кол. 1, 24
Найголовнішим фактом є той, що наша згода на страждання може сприяти порятункові світу. У своєму нескінченному милосерді Бог хотів включити людину в жертву, яку Ісус приніс на Хресті. «Через Христа, з Христом і у Христі» ми можемо запропонувати Богу всі дії любові, які ми робимо в мить страждання.
Тому що не страждання подобаються Богові, але щедрість, з якою ми їх пропонуємо. Бог дуже цінує щедрість нашого серця, яке, занурившись у біль, тим не менше може схилятися до інших і думати про їхнє благополуччя.
Про цю таємницю відкуплюючої вартості страждання св. Апостол Павло пише в «Листі до Колосян»: «Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква; Кол. 1, 24
Це переконання допомогло незліченній кількості християн протягом століть, які страждали тілесно чи іншим чином, переживати свої терпіння якщо не з радістю, то принаймні в мирі. Цей спокій походить від впевненості в тому, що усі наші випробування мають сенс.
Адаптація Тетяни Трачук
