Уважно читаючи євангельський уривок, який випадає на суботу перед початком Великого посту, помітно як Господь Своїм Словом спонукає нас добряче «попітніти», щоби зрозуміти що Він має на увазі.
В євангелії від Матея (6, 1-13) Ісус вчить нас як треба молитись та дає нам підказки як і коли треба робити добрі діла, щоби вони були зараховані.Вслухаючись в те, як Ісус застерігає своїх учнів: «Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які б вас бачили, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі» (Мт. 6, 1), у наших головах може напроситись низка справедливих запитань:
– «Коли ж тоді треба робити ті добрі вчинки?
– Серед ночі, коли всі сплять?!?
– Ховатись в підвалах чи лісі, де немає людей?..
– Де ж потрібно робити ці добрі вчинки, щоби їх не бачили люди?!!.
– Це взагалі можливо???
Богові огидні всі гріхи, включно із лінивством, тому Він не дає нам простих відповідей, а хоче, щоби ми трішки піднапряглись та зробили хоча б той «мінумум» від нас залежний – попросити розуміння цього Слова у Нього Самого. Ісус, немовби заганяючи в «глухий кут» своїх слухачів дає відповідь: «Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, воздасть тобі» (Мт. 6, 3).
Наш Господь, на відміну від нас «слів на вітер не кидає». Він цього не вміє і не може робити, хоча б тому, що Слово, Яке Він вимовляє – це те саме Слово, Яким «постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього» (Ів. 1, 3).
Коли Ісус щось говорить і дає нам підказки, Він, як Серцевідець і наш Творець точно знає, що нам це під силу. Не самим правда це нам під силу, але в потузі та із силою Святого Духа ми це зможемо зробити. Коли Господь каже, щоби ми не чинили наших добрих діл перед людьми, то очевидно Він прагне, щоби ці діла милосердя ми робили для Нього: «те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили» (Мт. 25, 45). Робити добрі вчинки нам слід робити так, щоби навіть якщо це робитимемо серед натовпу, ті, хто будуть свідками цих вчинків, бачили не нас, а Того, Хто через нас це робить.
Просімо, щоби Господь Духом Своїм навчив нас так жити в нашому житті, щоби все, що робитимемо іншим, робили це для Бога від імені Нього самого і тоді ні ліва рука не знатиме, що робить права, ні навпаки.. бо наші руки виконуватимуть накази серця!
