Про це сказав протоієрей Тарас Валах, парох собору Вишгородської Богородиці, в ефірі програми «Відкрита Церкви» на «Живому ТБ», відповідаючи на питання про те, чому сповідь відбувається перед священником.
За словами священника, тут постає питання нашої віри, зокрема чи ми віримо в Господа Бога, який у своїй премудрості дав Церкві право «в’язати і розв’язувати» (детальніше про йдеться у Євангелії від Матея 18, 18. – Ред.).
«Христос каже до апостолів: “Все, що зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі; і що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі”. Христос дав це право апостолам, а відтак священникам, які через рукоположення єпископа є помічниками у здійсненні Таїнства Церкви», – зазначив отець Тарас Валах.
Прощати гріхи, – каже священник, – це не особисте право священників, їм це доручив Господь Бог.
«Чи я вірю в те, що Бог мені відкрив у Євангелії? – ставить запитання душпастир і тут же відповідає: – Якщо я в це вірю, то вірю також у те, що на священнику спочиває Божа благодать, і він відпускає гріхи в імені Господа Бога. Священник є інструментом Божої ласки».
Отець Тарас пригадав приклад старенького священника, який одного разу на питання про те, на кого зі Святого Письма він хотів би бути подібним, відповів – на осла, на якому Ісус Христос увійшов у Єрусалим.
«На того осла ніхто не звертав уваги, люди звертали увагу на Ісуса. Так само кожен сповідник, який є у сповідальниці є тим, через кого Бог може прийти до людини», – пояснив він.
Департамент інформації УГКЦ
