Подумай про це, коли здається, що все пропало

Читай також

  • У пошуках крихти надії
  • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
  • Нехай направиться. Перший тиждень Великого посту
        • Подумай про це, коли здається, що все пропало

          Про що важливо не забувати, коли похмурі смуги життя покриють твоє серце? Коли у тебе щось не йде, коли відбувається розбиття твоїх мрій, очікувань, сподівань:

          1) Хто сказав, що життя має поміщатися у твої очікування? Інколи Бог руйнує твої омріяні сподівання лише тому, що у Нього є крутіший план для тебе, про який тобі і не снилося! Але цей проєкт ніколи не здійсниться, якщо ти не підіймеш голівоньку і не скажеш: “Блін, я капітулюю, бо насправді Ти знаєш трохи краще ніж я!”

          2) У складні моменти частіше вдивляйся в усміхнених і радісних людей. Дуже часто вони таки зовсім поруч – у парках, вулицях, у мережі, серед твоїх друзів. У них і через них Бог несе відкриває свої теплі обійми для того, що я такий важливий для Нього!

          3) Пам’ятай, ніякі хмарні дні не триватимуть вічно! Вічним є лише Бог! Сонце твого життя таки світить, треба просто його дочекатися! Воно є для тебе навіть тоді, коли ти його не бачиш!

          4) Складнощі життя – це щойно трамплін для перезавантаження! Дочекайся, перечекай, не пручайся і все станеться!

          5) Життєві тупики – це щойно трохи довші тунелі, за одним із поворотів якого раптом з’явиться новий неочікуваний для тебе горизонт, після якого ти скажеш: “Холєра, а я навіть не здогадувався, що це може бути так класно» – і ковтнувши джерельну Н2О щосили мчатимеш навздогін своїй мрії”.

          6) Прихили коліна перед таємницею життя: остаточно ти не є його режисером і не мусиш усього розуміти, інколи досить лише стати на коліна не як поневолений раб, а як дитя, який знає, що у неї є Крутий Тато!

          7) Подякуй за те, чого не вмієш і не знаєш! Остаточно не мусиш! Життя таке! Часто воно не дається запакуватися у завужену логіку! Ти ж просто вчися користуйся тим, що є ось тут, під руками, а не чекай «принців» на коні, а сідай на витривалого ослика! Тихше ідеш…і далі за текстом….)

          8) У труднощах не зупиняйся! Починай з малого! Я полюбляю робити безнадійні проєкти, з яких багато хто сміється! І зовсім не для того щоб комусь щось доводити, бо я вже трохи постарів))… Доведи це перш за все сам собі, що ти це зможеш! Нарощуй м’язи через працю, яка і є, згідно мене)), найбільшим чудом у цьому світі!

          9) Не шукай сильних, на яких можна було б опертися у хвилях болю і відчаю. Краще відважся вкласти свою знесилену руку тому, хто підставляє тобі своє кволе плече. Воно скоріш за все теж ж слабке як твоє, але зате щире, а Бог помножить Вашу крихкість і вчинить тебе знаком своєї Всесили!

          10) Не втомлюйся вірити у таємницю твого болю! У них – якесь бездонне джерело сили Бога, що з посмішкою бажає здійснити дивну метаморфозу твого безсилля у бурхливий потік благодаті життя і радості!

          Отець Лука МИХАЙЛОВИЧ

          Читай також

        • У пошуках крихти надії
        • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
        • Нехай направиться. Перший тиждень Великого посту
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.