Світ має ділитись на добрих та поганих, святих та грішників, на правильних та тих, що помиляються, на біле та чорне. Так легше, правда? Нам здається так буде набагато легше, коли світ буде чорно-білий. Поганих найкраще одразу до гетта на перевиховання, добрих – до неба.
Бог, який сотворив всесвіт і став людиною, дивлячись на світ своїми люблячими очима, не спішить його засуджувати. Він говорить нам, що всі ми трохи святі й трохи грішні. У кожному з нас є трохи добра, але також і трохи зла. Ми – суміш пшениці та кукілю, милосердя та егоїзму, любові та ненависті. Але в очах Бога хороше насіння важливіше ніж бур’яни. Зло потрібно не демонізувати, а перемагати його. Любов’ю, а не ненавистю, милосердям, і в жодному разі не страхом.
Перш ніж виривати бур’яни, дозволь собі, щоби спочатку дозріло у тобі те, що добре. Воно є! І його є багато! Не викорчовуй все підряд, зачекай, сади та дбай спочатку те, що добре. Не намагайся вирішити усі проблеми всього світу, а роби маленькі щоденні революції у своєму житті.
