Сьогоднішнє недільне Євангеліє розповідає про два чуда Ісуса: зцілення кровоточивої жінки і воскресіння дочки Яіра. Кожне чудо, яке робив Ісус, служило підтвердженням одного і того ж: Бог любить людину. Бог не є осторонь її страждань. Бог поруч із тими, хто терпить. І навіть смерть не має над нами остаточної сили.
Це євангеліє написав євангелист Лука, який, найімовірніше, сам був лікарем. Молода дівчина померла, бо не знайшлося лікаря, який би врятував її від смерті. Жінка за 12 років витратила на безуспішне лікування весь свій маєток, натерпівшись від кого? Від лікарів! Євангелист Лука не “загортає в папірці” те, що є багато некомпетентних та нечесних людей, які займаються лікарською практикою. Але дуже багато залежить і від самого пацієнта.
У випадку з кровоточивою жінкою, то вона діткнулася того, на кого поклала останню надію. Цей Лікар, не потребував від неї нічого, але дав їй все за її вірою. Навколо Ісуса було багато випадкових людей. Не всі, хто товпляться біля Ісуса, роблять це з вірою. Храм може бути переповнений людьми, але не віруючими. Лікарня може бути укомплектована персоналом, але не лікарями. До дому Яіра прийшла смерть по його дочку. Але Бог, часом смішний для людей, робить те, що у Нього виходить найкраще – дає життя. Смерть пішла з того дому без здобичі, бо Господь робить те, що любить робити – дивувати людей. І те, що ми читаємо цей уривок сьогодні і роздумуємо над ним означає одне – присутні в домі не послухали Ісуса. І це той випадок, коли вони просто не могли про це мовчати.
