5 правил, щоб ваше молитовне життя було сильнішим

Читай також

  • Єпископи Української Греко-Католицької Церкви єднаються із Святішим Отцем у молитві та пості за мир в Україні
  • Молитва, побудована на вірші Филип’ян 3:10, змінить ваше життя
  • Щоденне життя отця Піо
        • 5 правил, щоб ваше молитовне життя було сильнішим

          Кажуть, багато молитви ― багато сили. Мало молитви ― мало сили. Немає молитви ― немає сили.

          У Гетсиманському саду Ісус сказав сплячим учням: «Чи не могли ви одну годину не спати зі Мною?». Потім Він сказав їм: «Повернувся він до учнів і, знайшовши їх заснулими, каже до Петра: “Отож і однієї години не спромоглися чувати зо мною? Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.”» (Матей 26:40-41).

          Усі ми бажаємо розвивати системне молитовне життя. Але коли все сказано та зроблено, зазвичай більше сказано, ніж зроблено.

          У Євангеліях ми не знаходимо, щоб послідовники Ісуса просили Його: «Навчи нас проповідувати». Але ми бачимо, що учні просять Учителя: «Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів» (Луки 11:1). Вони знали зв’язок між сильним молитовним життям і плодом, який він приносить.

          З мого досвіду життя з Ісусом дозвольте запропонувати п’ять важливих принципів, які зроблять ваше спілкування з Богом плідним.

          Практичні поради для сильного молитовного життя

          1. Встановіть правильні пріоритети. Багато років тому один християнин зізнався мені, що йому було набагато легше й приємніше вивчати Біблію, аніж молитися. Я міг зрозуміти його.

          Чарльз Хаммел у своїй класичній роботі «Тиранія невідкладного» протвережує нас неправильними пріоритетами щодо молитви. Він вважає, що одним із найгірших гріхів є відсутність молитов. Зазвичай ми думаємо про вбивство, перелюб чи крадіжку як про найгірші гріхи, але корінь будь-якого гріха ― незалежність від Бога. Коли нам не вдається молитовно чекати на Боже керівництво і силу, ми дійсно говоримо нашими діями, якщо не самим життям, що ми не потребуємо Його, і можемо зробити все самі. Протилежністю такої незалежності є визнання нашої потреби в Божому керрівництві та забезпеченні, коли ми «шукаємо насамперед Царства Божого» щодня.

          Посвячення молитві ― це не просто спроба знайти час для спілкування з Богом. Це доцільне та правильне проведення часу.

          2. Пригадайте про користь молитви та наслідки нехтування нею. Псалом 103 (102):2 закликає нас «не забувай усіх добродійств його ніколи».

          Системне молитовне життя робить таке:

              Дозволяє нам регулярно переживати присутність Бога.

              Тішить серце Бога Отця.

              Дає можливість отримувати Його щоденні настанови та підтримку.

              Відкриває діалог із Богом, у якому ми можемо «Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується про вас» (1 Петра 5:7).

              Дає можливість для духовного очищення і «розпушення ґрунту» наших сердець, щоб залишатися сприйнятливими до Його спонукань.

              Дозволяє вступити до духовної війни, щоб зламати силу ворога в нашому житті.

              Розвиває проникливість щодо різних питань.

          3. Знайдіть «молитовну кімнату». Ісус подав приклад, коли пішов у «відокремлене місце», щоб помолитися. Він також сказав нам: «Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі» (Матея 6:6).

          Ця проста дія дозволяє нам блокувати відволікаючі фактори та шумовий фон навколо нас сьогодні. Коли ми намагаємося спілкуватися з нашим Творцем, нам слід очікувати на опір ворога. Сатана відволікатиме нас на кожному кроці! Тому, що б це не було — підвал, горище, офіс до приходу співробітників, пішохідна доріжка або навіть шафа, яку використовують деякі з моїх друзів, — дуже важливо знайти такий місце, вимкнути свій смартфон і насолоджуватися усамітненням та спокоєм, переживаючи зустріч із Господом, подібно до зустрічі учнів із Ісусом по дорозі в Еммаус (Луки 24:13-24).

          4. Лягайте спати і вставайте раніше, щоб провести якісний час наодинці з Богом. «Дарма устаєте рано, засиджуєтеся допізна: усе ж їсте загорьований хліб! Господь дає його у сні своїм любим» (Псалом 127 (126):2). Це може здатися елементарним, але дивно, як багато християн регулярно допізна засиджуються за комп’ютерами, переглядають різні канали або долучаються до нічних коміків та стендапів, але при цьому дивуються, чому вони не можуть стати рано для молитви!

          Звичайно, дехто з нас швидше «сови», а не «жайворонки», тож залишаються продуктивними до пізньої ночі, але остерігайтеся поганої звички «клопотатися допізна», оскільки це скорочує ваш якісний час із Господом.

          У Святому Письмі конкретно не зазначено, що потрібно вставати рано-вранці, щоб провести час з Господом, але, безумовно, це мається на увазі.

              «Дарма устаєте рано, засиджуєтеся допізна: усе ж їсте загорьований хліб! Господь дає його у сні своїм любим» (Псалом 5:4).

              «Встали вони раненько і, поклонившись перед Господом, пустилися в дорогу й прибули додому в Раму. Елкана спізнав Анну, свою жінку, й Господь згадав про неї» (1 Самуїла 1:19).

              «Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився» (Марка 1:35).

          5. Встановіть порядок у своєму молитовному житті, щоб уникнути блукання думок. Як Петро і Йоан йшли до храму в «молитову годину» (Дії 3:1), це допомагає виробити звички, які підвищують ефективність молитовного життя. Ставтеся до молитви як до можливості, мотивованої благодаттю, а не як до обов’язку в рамках закону.

          По-перше, згідно зі Святим Письмом, ми повинні приходити до Бога з подякою. Псалом 100 (99):4 закликає нас починати не з прохання, а з подяки. Зазвичай я починаю свою молитву з подяки за все те, що Бог зробив для мене і через мене за останні 24–48 годин. Так важливо розвивати це ставлення подяки та задоволення в культурі ремствування та скарг.

          По-друге, час подяки має природно переходити на хвалу і поклоніння.

          Після того як ми «вшанували Його Ім’я», як Ісус навчав у молитві «Отче наш», добре просити Бога «проаналізувати наші серця», щоб сповідати будь-який гріх; клопотати за свою сім’ю; згадувати в молитві близьких; молитися за хворих. Моліться за інші конкретні потреби, які Святий Дух покладе вам на серце, — про роботу, навчання, зцілення тощо.

          Переклад Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Єпископи Української Греко-Католицької Церкви єднаються із Святішим Отцем у молитві та пості за мир в Україні
        • Молитва, побудована на вірші Филип’ян 3:10, змінить ваше життя
        • Щоденне життя отця Піо
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"