10 лютого, в останні дні різдвяного циклу, Східна Церква (в т. ч. Українська Греко-Католицька Церква) поминає пам’ять святого і преподобного Господнього ісповідника Єфрема Сирина (або Сирійця, як його ще називають).
Із цієї нагоди, дозвольте поділитись короткими роздумами з нагоди його спомину.
«Ви ― світло світу» (Мт 5,14)
Єфрем Сирієць ― ревний диякон, Доктор Церкви. Народився бл. 306 року в Нісібіс (Месопотамія). Його мати мала бути християнкою. В сирійських працях Єфрема можна легко побачити що знав грецьку мову і філософію. Біля єпископів Нісібіс ― Якова і Вологерюша провів Єфрем більшість свого життя як диякон. Виручав їх у голошенні проповідей та адміністрації. Належав до найбільших противників аріанської єресі. Брав участь правдоподібно із своїм єпископом у багатьох синодах. Коли в 367 році місто здобули перси, емігрував до Едеси. Тут заложив відому школу і розвинув проповідницьку і писемну діяльність. Провадив також місцевий катедральний хор. У піклуванні про спасіння власної душі раз у раз віддалявся на пустиню, де віддавався молитві і покутним ділам. Для того щоб дізнатися про справи Церкви відвідував близьку Каппадокію і її митрополита святого Василія Великого. Опісля прибув до Єгипту, в Олександрію, де зустрівся з її єпископом – святим Атаназієм. У 372 році повернувся до Едеси, де 9 червня 373 року віддав Богу душу. Тішився так великим почитанням, що зараз по смерті, його гріб стався місцем численних паломництв. Папа Бенедикт XV оголосив його Доктором Церкви.
Був видатним екзегетом і проповідником. Залишилася по ньому велика літературна спадщина. Складається вона з екзегетичних і апологетичним творів, гомілії, а передусім гімни, а в них відомі нісібілійські пісні. Його літургійні гімни перекладені на грецьку, вірменську, латинська і багато інших. Тематики цих творів є дуже обширна. Мова в них про дівицтво, піст, молитву за померлих, жертвенному характері Служби Божої, про реальну присутність Ісуса Христа в Євхаристії. Вказує це на широку культуру теологічну Єфрема. У багатьох текстах Єфрем виражає свою прив’язаність і честь до Матері Божої. Єфрем завдяки своїй літературній спадщині, а зокрема завдяки поезії є називаний часто Арфою Святого Духа. З творів літературної ревності і поетичного натхнення виражається особа вразлива, тепла і побожна. Є найбільших сирійським поетом і одним з найбільших християнських поетів. Почитаний є як покровитель Астурії. В іконографії святий Єфрем є зображений в монашому одязі або дияконських ризах. Його атрибутами є книга або рукопис і перо. Рідко виступає у мистецтві Заходу…
Св. Єфрем в дитинстві бачив видіння: з його язика виросла виноградна лоза, а на ній повно китиць плодів. Прилітали птахи і ті ягоди їли, а натомість виростали нові. Було то знаком незвичайних дарів, які мали сповнитися в ньому. Але юнацькі роки не пройшли для Єфрема без деяких труднощів. Від природи палаючий, він був роздратованим, а у юній плоті час від часу збуджувались нечисті пожадання.
У 18 років Єфрем пішов у пустелю, де віддався цілковито розважанню про смерть і суд, при згадці про який потоки сліз лилися з його очей. «Плакати для Єфрема, ― пише святий Григорій Ниський, ― було те саме, що для інших вдихати повітря, день і ніч в його очах були сльози». От що читаємо в його творах: «Коли вкладаюся я на відпочинок, любов Твоя до людей, о Господи, приходить мені на думку (…). Однак згадка про гріхи мене лякає і я починаю проливати сльози».
Єфрем отримав особливий дар, дар сліз… роздумуючи про вічні правди (смерть, суд), проливав щоразу сльози.
Відзначався глибоким смиренням, що навіть хотіли зробити його єпископом, однак він навмисно вдавав розумово неповносправного, щоб лишень мати погорду серед людей.
Цікаво, що святий Василій висвятив преподобного Єфрема на священника; той, однак, в покорі своїй ніколи не наважився правити Службу Божу. Тому про нього більше говориться як про диякона, а не священника.
Варті уваги твори святого Єфрема, зокрема бесіди на різні теми і його молитовний Псалтир.
Перед смертю він попросив, щоб поховали його там, де хоронять чужинців, бо грішник не вартий величавого похорону.
Як поміж пророками святий Давид є Псальмопівцем, так між святими отцями святий Єфрем є молитовником.
Єфрем Сирін назавжди залишиться в пам’яті християн усіх сторіч, життя і науки якого сяють на цілий світ.
Вже невдовзі, всі ми, в часі Великого Посту, будемо молитися і творити поклони покаянної молитви авторства преподобного Єфрема…Тому нехай Господь за молитвами святого отця нашого Єфрема Сирійця дасть нам усе корисне згідно стану нашого духа ― просвічення, сокрушення, потішення, наснагу, тощо.
Молімося
Всемогутній Боже зішли в наші серця Святого Духа під натхненням якого святий Єфрем диякон оспівував у гимнах твої таїнства і усе життя посвятив Твоїй службі. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого,† котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні. Амінь.
