Зазирнути в Слово Боже: ми всі потребуємо миру і мусимо бути людьми надії!
Ті з нас, які вирішили в своєму житті прямувати за Богом ― зробили найкращу і найвеличнішу річ, яку тільки могли зробити. Але іноді видається, в таких як тепер труднощах, проблемах, клопотах, які надходять на нас і хотіли би ми інших розв’язок, хотіли би ми щоб різні речі могли би набрати інший характер, ну і життя так насправді не укладається по нашій думці.
І тоді приходять якісь сумніви, маємо різні думки, впускаємо до своєї голови те, що не варте уваги і задумуємося, чи Бог насправді ― близько до нас, чи насправді Він мене чує, чи насправді Він мене бачить, чи насправді Його цікавить моя доля.
Два роки тому почалася пандемія і ми сподівалися, що після її закінчення наступить спокій. Натомість тепер маємо нові виклики, багато стресу, зустрічаємося з багатьма новими речами, які не могли собі навіть уявити ― війною XXI ст., яка діткнула нашу Вітчизну… Цікавий фрагмент із 29 глави книги пророка Єремії, оскільки ситуація описана у ній трохи подібна до тої в якій ми тепер перебуваємо. Коли ізраїльський народ був переможений, розбитий, Єрусалим знищений, багато людей вивезли до Вавилону. Вони були перелякані, деякі ― розчаровані, думали, що це означає: невже Бог про нас забув, про нас не думає?
І тоді Бог промовляє через пророка Єремію і пророк пише лист до виселенців у Вавилоні:
«Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію. І ви кликатимете до Мене, і підете, і будете молитися Мені, а Я буду прислуховуватися до вас. І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем. І Я дамся вам знайти Себе, говорить Господь» (Єремії 29,11-14).
Ми всі потребуємо миру і мусимо бути людьми надії. Тому присвятімо увесь цей час ― час війни ― на пошуки Господа усім своїм серцем!
Бог має про нас добрі думки, добрі плани і Він є завжди близько нас, а в листі до Римлян читаємо слова які є правдою, які теж є несамовитою надією для кожного з нас: «Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Римлян 8,38-39).
І навіть якщо в наше життя приходять такі важкі моменти, не можемо покладатися на наші емоції, почуття, бо вони нас зводять: іноді почуваємося краще, іноді ― гірше; іноді, коли хочемо почути, досвідчити Бога, почуваємося зле і здається, що Він до нас не промовляє і не є близько до нас. Та наша віра оперта на правдивій скелі, якою є Ісус Христос і те що написав у своєму Слові ― ніколи-ніколи нас не залишить, не відвернеться від нас. Його Слово ― правдиве і має силу і багато з нас досвідчує реальну зміну завдяки цьому Слову і завдяки науці Живого Бога.
Рецептом на ці складні часи є ПРОСЛАВА БОГА. Він ― тут, посеред нас, прославляймо Його, не зважаючи на те, що відбувається. Для Нього має значення твоє і моє життя. Він приготував для нас неймовірне майбутнє. І ми, які в Нього повірили, проведемо найкраще майбуття, яке тільки може бути, яке Він нам приготував. Прославляймо Бога і постараймося почути, що нам сьогодні хоче сказати..
+ Мій дорогий Боже, дуже Тобі дякуємо, не зважаючи на те, що відбувається навколо у світі. Ми завжди можемо на Тебе покластися, завжди можемо до Тебе прийти і Ти нас не відкинеш, Господи. Хоч часто переживаємо важкі обставини, особливо тепер в Україні. Бачимо, що життя не є легке, але віримо з глибини серця, що Ти є добрим Богом, що турбуєшся і не залишаєш своїх дітей самотніми.
Дуже дякуємо Тобі, що турбуєшся нашими проблемами, Господи. І просимо Тебе, Господи, допоможи нам завжди за Тобою йти, не втратити Тебе з поля зору, не зважаючи на те, що діється, які бурі відбуваються в нашому житті, щоб ми щоденно вибирали Тебе, прямувати за Тобою, вибирали ту надію, яку Ти даєш кожному з нас, Господи. Пригадуй нам, щоб ми ніколи не втратили Тебе з очей, тільки прямували за Тобою кожного дня. Амінь.
