«Ми потребуємо людини, яка би нам принесла Бога», – Глава УГКЦ у неділю Розслабленого

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
  • Не все золото, що блищить
        • «Ми потребуємо людини, яка би нам принесла Бога», – Глава УГКЦ у неділю Розслабленого

          Війна в Україні стане початком нової ери людства, кінцем епохи нігілізму, в якій всім однаково, чи є гріх чи ні, чи правда чи брехня. Україна показує, що існують речі в житті людини, які роблять її людиною. Є щось, заради чого вартує жити. Більше того, є щось, заради чого вартує віддати своє життя. А ми це можемо зробити лише тому, що віримо у Воскресіння. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді в неділю Розслабленого. Божественну Літургію цього дня Глава Церкви звершив в монастирі Пресвятої Родини у Львові.

          «Сьогоднішнє Євангеліє нам описує Боже милосердя. Воно показує нам нашого Бога як того, хто спішить до людини. Більше того, є джерелом її життя і здоров’я. Кожного разу, коли людина відокремлюється від Бога, відриває себе від Нього, стає розслабленою, вона хворіє», – зазначає Предстоятель.

          На його переконання, сьогоднішнє Євангеліє дуже вдало описує стосунок любові і милосердя між Богом і Його людиною.

          У проповіді Глава УГКЦ звернув увагу на чоловіка, який не мав нікого, хто би допоміг йому дістатися до купелі, в якій він був покликаний знайти своє зцілення. Цікаво, підкреслює він, що саме Бог захотів стати тим, на кого так чекав хворий впродовж 38-ми років.

          «Син Божий, друга Божа особа, прийшов особисто. Не ангел, не посланець, але сам Бог для того, щоб вилити на людину своє милосердя. Щоб його порятувати. Сам Бог захотів стати саме тією людиною, якої ніколи не було поруч того чоловіка», – наголосив проповідник.

          Можливо, припускає Глава Церкви, він просив допомоги не в однієї людини, не до однієї людини звертався і очікував. Народу довкола нього було море, але людини жодної. Так часто буває, що ми живемо між людьми, але не маємо людини. Як часто ми відчуваємо, що, хоч все необхідне маємо – розум, волю, різні дари, – але не можемо це якось до купи зв’язати.

          «Бог першим виходить на зустріч людині і виливає на неї милосердя. Навіть тоді, коли вона Його не знає», – наголошує архиєрей.

          Блаженніший Святослав звернув увагу, що сьогодні Українська Греко-Католицька Церква переживає особливий день моління за хворих – за тих, які потребують і шукають лікаря, шукають людини, людяності.

          «Ми сьогодні теж молимося за медичних працівників, які під час війни мають дуже багато особливої праці, служіння, бо таких, які самі собі не можуть допомогти в Україні, є мільйони. Сьогодні ми їх поручаємо Божому милосердю», – запевнив Глава УГКЦ.

          На його переконання, це слово «не маю нікого» в очах українців сьогодні по-особливому звучить в умовах трагедії війни.

          «Коли мені довелося бачити братські могили, в які росіяни скинули сотні замордованих людей, військо, яке на нас наступає і в багато разів переважає чисельність українського війська, коли ми розуміємо, що Україна стала на боротьбу, як колись Давид з Голіафом, в перших й найважчих моментах війни ми собі казали: “Не маємо нікого”», – каже Отець і Глава УГКЦ.

          І додає: «Ніхто не вірив, що Україна встоїть. Навіть наші так звані західні партнери передбачали, що Київ візьмуть за три дні. Але за три дні Христос воскрес із мертвих. І в тих днях, коли ми відчували, що всі нас покинули, в один момент Київ перетворився на мертве місто. Чимало людей виїхало. Посольства іноземних держав евакуювалися, магазини закрилися, годі було знайти навіть харчі».

          «Ми тоді волали до неба: “Не маємо нікого, Боже! Ми потребуємо Твого милосердя!” Відтак наша столиця перетворилася у велику овечу купіль так, як колись за часів князя Володимира Київ був хрещальною купіллю, де наш народ отримав нове життя, де був охрещений у смерть і воскресіння Христове. Так і на початку цієї війни наш Київ перетворився на осердя спротиву. Господь був разом з нами», – наголосив Блаженніший Святослав.

          На його переконання, весь світ сьогодні має видужати від байдужості, неправди, від спокуси називати зло добром, а добро – злом.

          «Нехай милосердний Господь благословить усіх тих, які чекають на Боже милосердя. Бо ця історія є про кожного з нас. Ми всі є з вами грішниками, які перебуваючи у морі власного гріха, своїх слабкостей, бачимо, що самі себе не можемо вилікувати. Ми потребуємо людини, яка би нам принесла Бога, – сказав Глава Церкви і підкреслив: – Кожен, хто чинить милосердя іншій людині, стає посланцем Бога. Кожного разу, коли ми виявляємо милосердя до жертв війни, біженців, переселенців, до тих, які втратили рідних, помешкання, майно, та людина, яка відчуває на собі Боже милосердя, каже: “Цю людину сам Бог прислав, Бог мене не забув”».

          «Нехай відчуття Божої близькості в найважчих обставинах війни для нас буде силою, надією, ключем й секретом нашої перемоги – перемоги України», – побажав духовний лідер українців.

          Департамент інформації УГКЦ

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
        • Не все золото, що блищить
          • Оціни

            [ratemypost]