Сьогодні спостерігаємо, як різні ідеології заперечують право на життя людини в Україні. Між ними — ідеологія «руського міра», яка усправедливлює заперечення права на існування цілого народу і має чітко геноцидний вимір. Також бачимо, як в Україні поспіхом ратифіковано Стамбульську конвенцію, яка заперечує або не до кінця дотримується засад природного права і є своєрідною правовою диверсією проти нашого конституційного права та національної традиції розвитку та удосконалення державного законодавства.
На це звернув увагу Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, роздумуючи над фундаментальними правами людини, у щоденному ранковому зверненні у вівторок 16 серпня.
Міркуючи про справжні і «штучні» права людини, патріарх пригадав роздуми на цю тему святого папи Івана Павла ІІ в енцикліці «Сотий рік» («Centesimus annus»).
«Найперше і найважливіше — це право на життя, яке охоплює право дитини на розвиток у лоні матері від моменту зачаття. Право жити в повній родині — мати тата і маму, розвиток дитячої особистості у сприятливій моральній атмосфері любові. Право розвивати розум і свободу, шукаючи й пізнаючи істину. Право на працю. Право на участь у розумному використанні земних благ. Право працею заробляти на себе та родину. Право вільно створювати сім’ю, мати й виховувати дітей, відповідально ставлячись до свого статевого життя. Одна з важливих складових — право на релігійну свободу, під чим розуміємо право жити згідно з правдою віри, а також покликання до вічного життя. Воно є джерелом і синтезом усіх інших прав».
Блаженніший Святослав: «Важливо розрізняти справжні права людини, які захищають її гідність, і уявні, які проєктуються сучасними ідеологіями»
Архиєрей підкреслив, що фундаментальні права людини походять із так званого природного права, тобто від людської істоти як такої, усього того, чого вимагає її природа.
«На жаль, — констатував сумний факт Блаженніший Святослав, — у сучасному світі, окрім цих фундаментальних прав людини, існують штучно створені, уявні, які походять із сучасних ідеологій і не мають нічого спільного з поняттям природного права, а інколи й заперечують існування людської природи. Адже саме природне право визнає незаконною будь-яку форму аборту чи евтаназії, позаяк це заперечує фундаментальне право людини на життя».
«Важливо вчитися розрізняти між фундаментальними справжніми правами людини, які захищають її гідність, і уявними, фальшивими, які проєктують на людину сучасні ідеології», — переконаний Блаженніший Святослав. Департамент інформації УГКЦ
