Тема прощення є центральною у євангельському читанні на 11-у неділю по Зісланні Святого Духа. Ісус Христос навчає про те що необхідно прощати тим хто нам чимось завинив ― “до сімдесяти раз по сім” (іншими словами, щоразу, коли нас хтось попросить пробачення). І опісля розповідає притчу про немилосердного боржника.
У цій притчі цар (тобто Господь Бог) захотів звести рахунки із своїм слугою котрий завинив йому 10 тис. талантів; на той час це була дуже велика сума. Один талант рівнявся кільком десяткам кілограмів золота. Дехто каже, що ця сума дорівнювала 150 тис. доларів ― один талант. Отже 10 тис. талантів ― це було близько 60 млн. денних заробітків. І виявляється, що цей чоловік, перед яким інша особа завинила, не може простити якихось 100 динаріїв ― 100 денних заробітків. Це, звичайно, негідна сума проти тої, яку йому відпустив цар…
Прощення ближньому – це запорука отримання Божого прощення. Не можемо подобатися Богові, возносячи свої молитви до Нього у серці, в якому панує злоба на ближнього. Кривда, якої зазнаємо, інколи глибоко ранить серце і подекуди залишає глибокі рани. Та через Рани Ісуса Бог хоче нас зцілити від усіх наших кривд і непрощень. Тому Спаситель навчає що спершу необхідно примиритися з ближнім (Мт 5,24), а опісля просити про прощення Боже у своїх гріхах (Мт 6,12).
Якщо так вчинимо, то будьмо певні, що Господь нам все простить і не зажадає розрахунку за наші борги. Боже Милосердя має схильність прощати і забувати.
Нехай буде прославлене це велике милосердя Боже нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
