Яка моя найбільша перешкода щоб піти за Ісусом?

Читай також

  • МАРАНАТА!
  • Бути храмом живого Бога
  • Що означає «пожаліти когось» в Божому розуміннні?
        • Яка моя найбільша перешкода щоб піти за Ісусом?

          Чому необхідно залишити (покинути) щось, щоб піти за Ісусом? Невже Ісус не дозволяє вживати дочасні речі? Ні! Дозволяє. Але Він знає, що ці речі роблять нас рабами, і замість того, щоб служити одному живому Богові ми стаємо рабами: пристрастей, грошей, іншими словами гріха, цього найжахливішого рабства. Так було і у випадку багато юнака, який став жертвою багатства.

          Пристрасть грошолюбства ― одна з найлютіших. Вона привела ап. Юду Іскаріотського до зради самого Господа. Вона зрештою не дозволила юнаку із сьогоднішнього Євангелія піти за Христом, якому як здавалося не бракувало нічого, бо всі заповіді Божі він зберігав змалку (Матея 19,20).

          Казав святий Іван від Хреста, що пташка не зможе злетіти якщо прив’язана навіть найтоншою ниткою до землі, подібно і людська душа яку пригнічують невладнані прив’язання не зможе попрямувати за Богом. І зовсім не обов’язково, щоб це було багатство чи якась інша принада цього світу; достатньо якоїсь найменшої речі противної цінностям Царства Небесного, яка може стати нам на перешкоді, стати муром між нами та Ісусом. У сучасному світі дуже багато речей, які насправді є своєрідними сильцями якими диявол поневолює душі. Звичайно, все, що створив Бог є добре і прекрасне (Буття 1); все Господь дав людині для її добра, але без зв’язку з Творцем, ― всі ці речі можуть поневолити людську волю, яка внаслідок первородного гріха схильна радше до зла, ніж добра.

          Над усім можна панувати, бо так було у Божому задумі, щоб людина панувала над творінням: грошима можна ділитися, даючи милостиню; вино можна використовувати для лікування внутрішніх хворіб. Однак гріх перевернув все з ніг на голову, тому тепер пожадливість стала головним ворогом людини: грошей хочеться все більше і в свою кишеню, втрачається міра у вживанні алкоголю і використанні різних речей…

          Святий Альфонс Ліґуорі у своїй духовності виділяє одну дуже важливу характерну рису, яка стосується даної теми: дістакко ― розумне (мудре) відв’язання від речей світу: я використовую дочасні речі настільки наскільки вони мені потрібні для життя ― ні більше, ні менше. Це є важлива заувага для кожного з нас, бо насправді є чимало різних перешкод у нашому житті, які не дозволяють нам прямувати за Ісусом; і це не обов’язково мусить бути гріх, що властиво є найбільшим злом. Як бачимо, багатий юнак старався жити праведним життям, однак мав одну прив’язаність яка не дозволила йому піти за Ісусом (Матея 19,22). Яка перешкода (-и) є в мене?…

          Прив’язаність, якщо її не викорінити на перших етапах виявлення, дуже легко може перерости у звичку, а звичка ― у другу природу, коли людині здається, що все добре, а вона насправді духовно хвора (залежна). Біймося цього стану, молімося і допомагаймо тим, хто перебуває у такому небезпечному становищі який загрожує спасінню.

          Господи Ісусе Христе, наш Спасителю, Світло істинне, що просвічує кожну людину, просвіти таїнники нашого серця щоб ми побачили і змогли позбутися усього того що тобі не подобається і не дозволяє нам вповні віддатися Тобі. Амінь.

          Отець Назарій ЛАНЬКО

          Читай також

        • МАРАНАТА!
        • Бути храмом живого Бога
        • Що означає «пожаліти когось» в Божому розуміннні?
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.