Що з цьогорічним «Вітром На-Дії» було НЕ ТАК

Читай також

  • Гріхи, сльози і запах парфумів
  • Перемога воєнна і духовна
  • «Церква в Європі має дихати двома легенями: Західною і Східною» — внесок української молоді в лист від Комісії Молоді при Раді Єпископських Конференцій Європи до учасників Синоду про Синодальність
        • Що з цьогорічним «Вітром На-Дії» було НЕ ТАК

          Минули вихідні, на які багато-хто чекав, затамувавши подих, і з цікавістю ― «і як воно все пройде?» Адже 17-18 вересня у Кракові в Санктуарії Івана Павла ІІ зібралися шанувальники «Вітру На-Дії». Та мушу сказати, що багато чого було… НЕ ТАК!

          НЕ ТАК, як звикли, готувалися до «Вітру На-Дії»: команда фестивалю не мала пів року, а лише три місяці, бо саме тоді прийняли рішення, що подія мусить відбутися. Через війну треба було перетнути кордон не лише фізично, а й морально наважитися зробити крок, розуміючи, що буде НЕ ТАК, як раніше. А ще ― набратися терпеливості, відкласти певні особисті інтереси і справи, щоб у проміжках між щоденними обов’язками не просто організувати ЩОСЬ, а витримати задану минулі роки планку.

          І хоча формат схожий, та все ж було НЕ ТАК. І саме від цього відштовхнуся, коротко аналізуючи «Вітер На-Дії ― 2022».

          НЕ ТАК просто було взяти участь у «Вітрі На-Дії», навіть якщо щороку відвідували його у Львові і фанатіли від формату дискусійних панелей, концертної програми і атмосфери, та відстежували ― «хто ж цього разу поділиться своїми думками», «кого з артистів зможу почути». Все ж зібратися і поїхати до Кракова були готові не всі, та й, зрештою, дорога неблизька, а в умовах війни для декого (повнолітніх хлопців) це взагалі ― unreal… Тому кожен, хто все ж таки був цього разу на «Вітрі», ― правдивий і відданий шанувальник цієї події, або ж начувся так багато, що вирішив: «за будь-яких умов буду там!»

          НЕ ТАК далеко цього разу доводилося бігати між майданчиками, як зазвичай, тож, хто дуже хотів і постарався, майже паралельно побували щонайменше на двох дискусіях, щоб почути цінне і корисне, філігранно пролітаючи зі сходу на північ чи зі заходу на південь ― так, мабуть, заздалегідь передбачаючи таку шалену цікавість, організатори поділили зали і спростили пошук (завжди було значно складніше зорієнтуватися, що і де відбувається).

          НЕ ТАК легко без пригод Олегові Пригоді бути ведучим «Вітру На-Дії» кілька років поспіль. І цього року в тому переконалися всі. Тож, доки Олег насолоджувався спілкуванням із прикордонниками (певно, бачили ці Пригодині пригоди в його сторісах), перший концертний вечір рятував отець Роман Демуш ― допоміг його багаторічний досвід запалювати молодіжну сцену на прощі у Зарваниці. І тепер, як «ксьондз скаче на сцені» бачили не лише на Тернопіллі, а й у Польщі. А довгожданий Олег Пригода з Nata Bench успішно провели недільний концерт.

          НЕ ТАК багато цього року говорили про рецепти успіху чи формування бізнесу, як про те, наскільки насправді Україна крута і як ми, українці, навіть втікаючи від війни, поламали стереотипи сприйняття нас у світі, довівши, що ми можемо багато в позитивний бік змінити у Європі.

          НЕ ТАК, як очікували шанувальники гурту «Антитіла» і Тараса Тополі, відбулася зустріч із ними. Замість улюблених пісень, повнісінька зала молоді, яка навіть не доївши обіду і не досьорбавши гарячого чаю, бігла наввипередки, щоб зайняти місце, мала нагоду почути і усвідомити ― наші артисти зараз відважно боронять Україну. І їхні історії, їхнє переосмислення цінностей варті того, щоб ділитися в сторісах, розбирати на цитати і гордитися.

          НЕ ТАКою була і погода на цьогорічному «Вітрі». Трохи дощу додавало запалу, а той, хто не стрибав під сценою навіть після мотивації від співачки KOLA відомим вже гаслом «хто не скаче, той моск@ль», просто мерз. Хоча, хедлайнерка цьогорічного фестивалю Христина Соловій, запаливши на завершення усіх своїм співом і енергетикою, довела ― «не так вже й холодно», коли всі разом і всі націлені довести, що навіть війну в Україні ми не будемо втрачати цікавості до життя, навіть якщо все відбувається НЕ ТАК, як би мріялося.

          НЕ ТАК планують проводити «Вітер На-Дії» і 2023 року. У завершальному слові на вечірній сцені голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Ростислав Пендюк пообіцяв, що до наступного вересня разом із командою підготує фестиваль у Львові, в Кракові і в Криму.

          І на завершення, щоб ви розуміли, що все справді так і буде:

          НЕ ТАК далеко отець разом із окремими представниками команди фестивалю встиг від’їхати від польського кордону, як домовився з Євгеном Клопотенком, що він стане учасником «Вітру На-Дії» в 2023 році!

          Тому чекаємо! НЕ ТАК вже й багато залишилося до наступного вересня!

          Детальніше про те, як пройшов «Вітер На-Дії» та найцінніші думки від спікерів цьогорічного фестивалю читайте в наступних статтях на нашому сайті.

          Наталія ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Гріхи, сльози і запах парфумів
        • Перемога воєнна і духовна
        • «Церква в Європі має дихати двома легенями: Західною і Східною» — внесок української молоді в лист від Комісії Молоді при Раді Єпископських Конференцій Європи до учасників Синоду про Синодальність
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"