“Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою” (Мт 25, 1-13).
Притча про десять дів нагадує про важливість у житті віри розуму та віри вчинків або віри та любові. Світичі є символом віри, а олива – символ любові. Діви, які не мали оливи любові, не змогли взяти участі у весіллі молодого. Апостол Павло навчає: „Бо у Христі Ісусі нічого не означають ні обрізання, ні необрізання, але – віра, чинна любов’ю” (Гал 5,6). Знаємо, що кожна земна річ важлива й корисна, коли приносить плоди, якесь добро. Все, що не має користі, стає мертвим грузом.
Бог дав нам дар віри, щоб ми пізнали Його і приносили плоди віри – вчинки любові. Бог є любов’ю і саме любов запевнює нам присутність із Богом у Царстві Небесному. Любов створює найтісніший зв’язок з Ісусом. Тому віра без любові не має користі, бо не єднає нас із Богом – джерелом добра та життя. Про важливість любові говорить апостол Яків: «Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру. Ви бачите, що чоловік оправдується ділами, не тільки вірою» (Як 2,18,24). Подібно пише апостол Павло: „Якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би – ніщо” (1Кор 13,2). Про важливість вчинків віри, тобто любові свідчать також слова Ісуса: „Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – увійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі” (Мт 7,21).
Знаємо з власного досвіду, що можна мати достаток, різні блага, але коли не отримаємо любові від ближніх, тоді не відчуваємо себе щасливими, слабо бачимо сенс життя. Без любові нам важко віднайти себе в житті. Лише любов надає вартість і сенс усьому. Розпочинаймо кожну справу з вірою і завершуймо духом любові. Тобто думкою не тільки про земну вигоду, а про Ісуса та вічність. Тоді отримаємо багато добра у житті, а особливо радість з Ісусом у Царстві Небесному.
