“Того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дав зір” (Лк 7, 17-30).
Читаючи цей уривок Євангелія, зустрічаємо Івана Христителя – великого свідка віри. Він глибоко пізнав Божу правду і самого Бога й нею жив. Христитель навчав людей виконувати Божі заповіді, покаяння та вірності Господу словом і ділом. Одного разу Іван послав своїх учнів до Ісуса, щоб вони особисто, наочно, на ділі пізнали Христа, переконалися, що Він є очікуваним Месією.
Коли учні прийшли до Ісуса, Він пояснив їм правду про Себе, дав їм відповідь не словами, а Своїми вчинками: „Ідіть сповістіть Івана, що ви бачили й чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається добра новина”.
Приклад Івана Предтечі показує, що людина творить життя з допомогою теорії і практики, словом і ділом. Практика допомагає у складних ситуаціях життя ніколи не впадати у зневіру. А вміти знайти відповіді на питання, способи вирішення проблем. Життєвий досвід, вчинки своєї професії додають у труднощах відваги, зроджують оптимізм і вселяють у нас надію на успіхи.
Так само в духовному житті важливі вчинки віри, знати й виконувати Божу науку. За прикладом Івана Предтечі найкраще пізнаємо Христа через молитву й виконання заповідей. Молитва відкриває нам правду про Ісуса, а заповіді й Святі Тайни показують нам Божу любов на ділі, у щоденному житті. Коли стикаємося у житті з різними труднощами, запитаннями щодо Бога та духовного життя, маємо звертатися до Ісуса та шукати особистої зустрічі з Ним, дивитися на приклад життя Спасителя.
Що б не ставалося в нашому житті, треба бути віруючими на далі, лишатися щирими перед Господом. Як бачимо, Іван Христитель, маючи питання щодо Месії, був щирим. Він через своїх учнів відразу звернувся до Ісуса, висловив сумніви, які мав на серці й отримав від Нього відповідь.
Коли будемо провадити духовне життя словом і ділом, побачимо у житті дари любові й милосердя Ісуса Христа.
