Щоденні роздуми із книги «Бог кличе тебе»
Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний… увійди до радощів пана свого! (Матвія 25:21).
Ці слова шепочуть на вухо багатьом, кого світ промине, навіть не запримітивши. Ті слова часто кажуть не тим великим, кого укрив славою світ, а тихим наслідувачам, що служать Мені скромно, але вірно, які відважно несуть свій хрест, повернувшись усміхненим лицем до світу. Дякуйте Мені за тихе життя.
Ці слова говорять не лише про перехід до того повнішого Духа життя. Обов’язок, що віддано виконаний переді Мною, означає перехід до життя радости – Моєї радости, радости вашого Господа. Світ ніколи може й не побачити його – смиренного, терпеливого, тихого служіння, але Я бачу його, і Моя винагорода – це не земна слава, земне багатство, земні утіхи, а Божественна радість.
Чи тут, чи там, у світі земному чи в духовному моя винагорода одна – радість. Радість, яка сповнена особливого захвату серед болю, бідности і страждання. Тієї радости, про яку Я сказав, що ніхто не зможе відібрати її у вас. Земля не має втіхи, не має винагороди, що могла би дати людині таку радість. Її можуть спізнати лише Мої улюблені і Мої друзі.
Ця радість може приходити не як винагорода за працю заради служіння Мені. Вона може бути винагородою за терпляче страждання, відважно знесене.
Страждання, знесене зі Мною, мусить колись принести радість, як і будь-яке істинне спілкування зі Мною. Тому живіть зі Мною в тому Царстві радости, Моєму Царстві, до якого можна увійти через Браму служіння, або й страждання.
«І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел!» (Ісаї 12:3).
