Добре користуватися перевіреним методом, щоб навчатися молитви подумки. Часто рекомендують метод св. Альфонса, бо він простий і дієвий. Згідно цього метода, медитація складається з трьох частин: підготовки, роздумів і висновків. Говорячи про підготовку, святий радить налаштувати й тіло й душу для важливої вправи. Забудьте про все, що може відволікати й повторіть слова св. Бернарда, які він колись виголосив, перш ніж увійти в церкву: «Залиштеся тут, усі земні й негідні думки. Можливо, матиму для вас час після медитації.» Коротко повторіть акт віри в Божій присутності і висловіть своє глибоке захоплення Його Величчю Скромно попросіть прощення за образи й благайте про світло й милість, щоб добре медитувати. Попросіть за себе перед Благословенною Дівою, св. Йосипом, вашим! Ангелом-Хоронителем і вашими святими заступниками. Попросіть палко, але коротко, щоб просуватися далі у своїх роздумах. Під час роздумів доречно використовувати книжку, принаймні на початку, щоб зосередити увагу на предметі для роздумів. Час від часу зробіть перерву, коли особливо вражені, щоб, мов бджола, видобути мед з квітки чи, мов голуб, напитися і ще раз поглянули на небо перш, ніж продовжити.
Однак важливість молитви подумки визначається не так роздумами, як схильностями, проханнями чи рішеннями, що виникають під час медитації. Роздуми – наче голка, а схильності, прохання чи рішення – наче золота нитка. Схильність виявляється в коротких, але палких вчинках скромності, впевненості і вдячності: часто повторюйте прагнення любові й покаяння, оскільки це ланки золотого ланцюга, який поєднує душу з Богом. Вистачає один вчинок досконалої лобові для отримання прощення від усіх ваших гріхів. Св. Петро наголошує: “Лобов силу гріхів покриває (1 Петр. 4:8) Св. Тома Аквінський навчає, що кожен акт любові дарує новий ступінь слави. Найважливіша частина роздумів ― прохання, з якими звертаємося до Бога. Владика любить, коли Його наполегливо просять, тому ніколи не втомлюйтеся просити Його про світло й милість, про упокорення Його святій волі й перебування в добрі; понад усе, просіть Його подарувати Свою святу любов. Згідно слів св. Франциска Сальського: з любов’ю отримуємо інші милості.
Поки преподобний отець Сенгері не почав вивчати теологію, то під час медитації піддавався впливу й роздумам, проте зрештою сам визнав: «Господь відкрив мені очі, й відтоді я присвятив себе проханням, якщо в мені е хоч краплина добра, то це завдяки цій чудовій звичці.” Наслідуй приклад цього святого чоловіка й проси в ім’я Ісуса Христа всіх необхідних милостей, оскільки Господь пообіцяв почути й відповісти на твої молитви. « Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, ― він дасть вам у моє ім’я.» (Іван. 16:23) На завершення медитації корисно прийняти особливе рішення уникати певних помилок або наполегливіше вчитися певній чесноті. Повторюйте своє рішення, поки не досягнете бажаного. Після медитації намагайтеся використати всі нагоди для досягнення намірів.
Зробіть висновки щодо медитації: по-перше, подякуйте Богу за отримане просвітлення; по-друге, висловіть рішучість виконати заплановані наміри; по-третє, запитайте небесного Батька в ім’я любові Ісуса і Марії подарувати вам милість бути вірним своїм намірам.
Чудово наприкінці медитації попросити Господа вибачити душі В Чистилищі і всіх бідних Грішників. «Ревність у молитві за наших братів найкраще доводить нашу любов до Ісуса Христа.» Св. Франциск радить одержати трохи аромату медитації й насолоджуватися ним упродовж усього дня. Іншими словами, слід обрати одну-дві думки, що нас вразили під час ранкової медитації й часто повторювати їх упродовж дня, щоб оживити наш запал й зберегти плід ранкової медитації.
Якщо вас дратує відволікання під час молитви подумки, пригадайте слова св. Франциска Сальського: «Коли упродовж медитації ви намагалися подолати спокуси й не відволікатися, то корисно провели час. Господь бачить ваш добрий намір і зусилля, й винагородить за це.» Він також наголошує: «Шукаймо в молитві не втіхи Господні, а Господа втіх.» «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам.’ (Мат.7:7) Говори, Господи, твій раб Тебе слухає.» (1 Цар 3.9).